Підростаючи, людина засвоює досвід старших. Дитина, підліток приходить не в пустелю, а у світ, що заповнений людьми, традиціями, звичками, вступає у стосунки із суспільством по законах та звичках цього суспільства. Закон прогресу: юне покоління сприймає досягнення старших попередників і тому стає поступово кращим за них та все більше вдосконалюється світ – такий закон, взагалі, зберігається. Але із буденних спостережень ми бачимо, що багато молодих людей неначе минають багатства попередніх поколінь: моральні, культурні, духовні; натомість у них втілюються шкідливі звички.
Серед таких загублених звичок – паління та алкоголізм.
Попри актуальність цієї проблеми, батьки не завжди поспішають обговорити її з дітьми. Чому?
Існують дві причини, через які батьки ухиляються від розмови з дитиною про тютюн чи алкоголь:
- ви усвідомлюєте, що не маєте права говорити про це, тому, що самі палите чи п’єте;
- можливо ви не бачите у цьому необхідності, тому що самі не палите і не п’єте, вважаючи особистий приклад достатнім.
В обох випадках ви робите помилку. Незалежно від обставин, розмова на цю тему завжди корисна. Ваша дитина ще не визначилася, тому її може «занести» у будь-який бік. Дуже важливо не уникати запитань дитини з приводу вашої власної поведінки, навіть якщо інколи це може обернутися дуже делікатною стороною.
Але чим чеснішими будете ви, тим простіше буде вашій дитині сприймати те, що ви будете говорити. Наприклад, ви можете сказати, що добре усвідомлюєте ту шкоду, якої завдає паління, але самі не в змозі покінчити з цією звичкою. Якщо у вашому домі ніхто не палить і не п’є, то ви, безсумнівно, подаєте хороший приклад. Одначе на практиці буває й так, що подібні позитивні ситуації ц дома не призводять самі до того, що дитина виробляє здатність протистояти зовнішньому тиску.

ЯК САМЕ СЛІД ОБГОВОРЮВАТИ ЦЮ ТЕМУ З ДИТИНОЮ?

Багато людей не можуть просто та легко говорити на теми про алкоголь та тютюн. Незалежно від причини, подібні розмови зазвичай викликають деяку напругу. Тому найкраще розмовляти про це у спокійній, невимушеній атмосфері, наприклад поки вимиєте посуд. І краще використати прості для сприйняття дитини приклади.
Наприклад, якщо ви інколи дозволяєте собі випити келих вина, то розмова про це не буде вдаватися дитині дивною. Як наприклад ви можете використати також одну із повсякденних звичок дитини: перегляд телепередач чи вживання солодощів. Це саме ті речі, які при зловживанні можуть завдати шкоди, але які, непевне, дуже полюбляє ваша дитина.
Одним із варіантів для початку розмови може бути, наприклад, ваше прохання відмовитися від будь-якої звички, скажімо, на тиждень. Якщо дитина прийме пропозицію її написати, чому це важко зробити. Ви викличете до себе велику довіру, якщо виявите бажання, та волю приєднатися до дитини: наприклад, тиждень не палити чи не пити каву.
Це буде найбільш чесно по відношенню до дочки чи сина, адже ви не просто просите її (його) зробити щось складне. Коли такий тиждень закінчиться, ви отримаєте гарну можливість разом обсудити ваш досвід.
пропонують щось погане, навіть якщо вони чинять інкали і силовий тиск. Для початку бесіди можна також використати спогади про якусь подію дитинства, телевізійну передачу чи статтю з газети. Але не забувайте, що не все може бути корисним. У даній ситуації дуже важливо не приводити приклади, далекі від вашої дитини – все повинно бути знайоме їй.
Тепер про тон, яким ви маєте вести подібні розмови: це серйозна тема і говорити слід про неї серйозно. Існує багато факторів ризику, пов’язаних із вживанням цих речовин, але не слід піддаватися бажанню акцентувати увагу дитини лише на них, тому що доведено, що лише самі попереджання та залякування часто призводять до протилежного результату.
І останнє, вкрай важливе: розмова не повинна проходити як»однобічний рух».Ваша дитина також має власну думку, і ви мажте уважно її вислуховувати та враховувати.

ЩО САМЕ СЛІД ОБГОВОРЮВАТИ З ДИТИНОЮ?

Вживання алкоголю та тютюну має деякі позитивні, так і негативні аспекти. Говорячи про негативні аспекти, ви можете відзначити згубну дію на фізичне здоров’я, хоча , можливо, дитині це буде важко усвідомити. Тому ви маєте пов’язати це з темами, які їй добре відомі.
Наприклад, якщо ваша дитина декілька разів почувала себе погано після вживання надто великої кількості солодощів, то це можна порівняти зі станом після вживання дуже великої кількості алкоголю. Позитивні аспекти вживання цих речовин кожна людина відкриває для себе сама. Наприклад, ви можете розповісти дитині, що самі знаходите у них приємного )якщо, зазвичай знаходите) і що інші люди можуть знаходити у цих речовинах позитивного: гарні на їхню думку, смак, можливість розслаблення, тощо.
Мета такої дискусії – не захистити дитину від зіткнення з цими речовинами, а навчити приймати розумні рішення, займати правильну та відповідальну позицію при зустрічі з цими речовинами, що означає – вміти накласти на себе обмеження чи повністю відмовитися від їх вживання.
У реальному житті існують деякі труднощі збереження прийнятого рішення, тому обов язково має бути обговорена тема існування та важливості соціального впливу. Ваша дитина повинна знати про вплив оточення на неї ( а також про вплив, який вона сама має на своє оточення ). Вона повинна сама вміти сказати « ні », якщо друзі
Тому ви повинні проявляти інтерес до того, чим займаються друзі вашої дитини, вміти прийняти її відмову, якщо вона у чомусь з вами не погоджується. Але вашу думку слід чітко сформулювати дитині.
Бажання бути прийнятою у якусь компанію ви можете пояснити зрозумілими для дитини прикладами. Наприклад, можна згадати захоплення різноманітними іграми ( наприклад « Тамагочі », « Тетріс» тощо), коли кожна дитина хотіла мати гру, що стала популярна у певний період часу. Ваш син чи донька хотіли того ж самого, наслідуючи інших дітей.
Необхідно також згадати силу впливу телереклами. Ви маєте відмітити, що дуже складно протистояти соціальному тиску, зробивши акцент на тому, що це стосується не лише підлітків, а й дорослих людей також.
Окрім того, можна торкнутися теми нудьги.
Разом із дитиною ви можете знайти їй альтернативу. Стимулюйте розвиток дитячої активності, яка допоможе розвіяти смуток.

ЩО БАТЬКИ ПОВИННІ ЗНАТИ ПРО ШКІДЛИВІСТЬ АЛКОГОЛЮ ТА ТЮТЮНУ?

Ви повинні потурбуватися про те, що мати достатні знання про ці речовини, навіть якщо не збираєтесь детально їх обговорювати з дитиною. У цьому випадку ви будете говорити більш впевнено та правдоподібно, а дитина легше сприйме інформацію.

У даній схемі ви знайдете короткий опис та найбільш важливу інформацію на данню тему.

ВПЛИВ АЛКОГОЛЮ, ТЮТЮНУ НА ОРГАНИЗМ ЛЮДИНИ

Алкоголь Тютюн
Вплив Розслаблення (відчуття свободи) – після декількох чарок; гальмування (при великих дозах). Впливає на реакцію та здатність тверезо мислити. Порушує координацію. Стимулююча дія, тремтіння рук, підвищене серцебиття, подразнення очей, носа та горла ( кашель ), холодіння пальців та ніг.
Звикання Так Так
Фактор ризику Небезпечне змішування з іншими речовинами. Небезпечне збільшення кількості та міцності доз.
Тривалі ефекти

Ушкодження печінки, мозку, серця та шлунка. Зниження працездатності. Соціальні та психічні проблеми. Ушкодження дихальних шляхів. Погане самопочуття. Підвищена схильність до онкологічних захворювань, а також до серцево – судинних захворювань.
Психологічна залежність
Велика ймовірність. Велика ймовірність.
Фізична залежність. Так. Так.
Результат тривалого вживання Пияцтво. Паління, наркоманія.

АЛКОГОЛЬ- ЗАГРОЗА ЗДОРОВ’ Ю ЛЮДИНИ

Часте вживання алкоголю призводить до змін у тканині слизової оболонки шлунка і кишечнику, до змін складу шлункового соку.Розлад травлення спричиняє до зміни, а потім і втрати смаку, до запорів або проносів і часто закінчується виразковою хворобою. За іронією долі, ці ускладнення п яниці люблять лікувати саме чаркою. Тяжкі хвороби вражають печінку. Цироз печінки зустрічається у чоловіків втричі частіше ,ніж у жінок, і це можна пояснити як наслідок надмірного вживання алкоголю. Під впливом великої кількості рідини у любителів пива й вина наступає гіпертрофія серця. П’яниці часто задихаються, вони не здатні на такі фізичні зусилля як раніше. Найбільш чутлива до алкоголю нервова система. Проте визначити шкоду, якої завдає алкоголь, тут складніше, ніж в інших органах. До ознак порушення нервової діяльності належить тремтіння кінцівок, нічні потіння, безсоння, загальна подразливість, слабкість, млявість.

ЯК МОЖНА ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДИТИНА

ПАЛИТЬ ЧИ ВЖИВАЄ АЛКОГОЛЬ?

Багато батьків бояться того, що їх дитина робить багато небезпечних вчинків, а вони про це і не підозрюють, Вони хотіли б дізнатися, як це можна визначити, якщо дійсно зловживання мають місце. Але, незважаючи на те, що симптоми вживання відомі, навіть якщо ви будете тримати аркуш з переліком таких симптомів, неможливо визначити. Що саме вживає ваша дитина. Тому можна дати одну гарну пораду: якщо поведінка вашої дитини стала не такою, як зазвичай, ви можете , не питаючи прямо, розпитати дитину, чи не вживає вона якісь речовини.
Велика вірогідність того, що ваша дитина взагалі ніяких речовин не вживає. Наприклад, закоханість може стати причиною зміни поведінки.
З іншого боку, участь у вуличних компаніях може стати показником наявності нудьги, хоч у принципі, такий спосіб проведення часу дуже поширений серед підлітків. Найнеприємнішим фактором у цій ситуації є те, що якщо ваша дитина захоче приховати вживання тютюну чи алкоголю фактором у цій ситуації є те, що якщо ваша дитина захоче приховати вживання тютюну чи алкоголю, то вона майже завжди знайде спосіб зробити це. Адже ми не можемо замкнути дитину на замок.
Але можна потурбуватися про те, щоб у дитини не склалося враження, що від вас необхідно щось приховувати. Один із шляхів досягти цього – чесно та відверто поговорити про вживання цих речовин та запевнити свого сина чи дочку, що ви їм довіряєте та вважаєте, що вони зможуть прийняти вірне рішення самостійно.
У цьому ви повинні допомогти дитині, сформувавши чіткі рамки та обмеження.

Що потрібно для навчання вдома?

Стіл,за яким працює дитина, має бути правильно розміщений відповідно до вікна. Світло повинно падати зліва. Паралельно до вікна стіл ставити не можна: природне світло, що б'є прямо у вічі, засліплює. Вікно не треба занавішувати, ставити на підвіконні високі квіти: і те, й інше затримує світло. Восени і взимку слід вмикати електричне світло. Необхідно мати настільну лампу. Її світло має падати зліва, абажур - давати рівномірне освітлення. Режим дня надзвичайно важливий для учнів. Якщо не налагоджене правильне чергування різних видів діяльності, якщо тривалість нічного сну недостатня, якщо мало часу відводиться для відпочинку - нервова система швидко виснажується. Правильно діють ті батьки, які з самого початку дають дитині зрозуміти, що уроки - це серйозна справа. Звичка добросовісно виконувати домашні завдання має стати другою натурою підростаючої людини.

Можна разом із дитиною скласти пам'ятку, в якій у стислій формі перерахувати все, що необхідно зробити, перш ніж відкрити підручник. Пам'ятка може містити, наприклад, такі пункти:

1. Починай робити уроки завжди в той самий час.

2. Провітрюй кімнату за десять хвилин до початку занять.

3. Вимкни радіо, телевізор. У кімнаті, де ти працюєш, повинно бути тихо.

4. Перевір, чи на своєму місці настільна лампа (дальній лівий кут).

5. Уточни розклад уроків на завтра. Перевір, чи всі завдання записані в щоденнику.

6. Приготуй письмове приладдя, необхідне для занять.

7. Це приладдя, а також підручники, зошити, щоденник поклади на місце, яке ти завжди відводиш для них на столі.

8. Прибери зі столу все зайве.

9. Починай роботу.

Поради батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей

1. Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.

2. Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.

3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.

4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами найменше спроможна досягти висот самовираження.

5. Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас.

6. Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

7. Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку.

Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.

Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.

Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за навності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І. Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.

Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно, серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.

2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.

3. Відведіть дитині кімнату чи куточоквинятково для творчих занять.

4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.

5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.

6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.

7. Показуйте дитині цікаві місця.

8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.

9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.

10. Ніколи не карайте дитину приниженням.

11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.

12. Привчайте дитину самостійно мислити.

13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.

14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.

15. Уважно ставтеся до потреб дитини.

16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.

17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.

18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.

19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.

20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.

21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.

22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.

23. Допомагайте дитині бути особистістю.

24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.

26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.

27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.