1. Якщо комісія, створена для розгляду випадку булінгу (цькування), визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, то керівник навчального закладу в обов’язковому порядку повідомляє про це уповноваженим підрозділам.

2. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції із заявою.

Телефони довіри

§ Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

§ Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

§ Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

§ Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

§ Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

§ Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

§ Національна поліція України 102.

Процедура подання (з дотриманням конфіденційності)

заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

СТОП! Булінг - Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №75

СТОП - булінг