Бібліотека заступника директора

Декілька корисних порад керівникам в питаннях управління підлеглими

Треба передбачати кризову ситуацію
Помилки та проблеми, що виникають у роботі, перетинаються, якщо їх вчасно не виправити.
За допомогою контролю можна фіксувати помилки та виправляти їх до того, як вони зашкодять досягненню цілей організації. (Якщо ти невірно застебнув верхній ґудзик піджака, то невірно будуть застебнуті й усі інші.)
Корисно фіксувати успіх
Контроль виявляє не тільки помилки, а й успіх. Він допомагає визначити, які саме напрями діяльності найбільш ефективні.
Контрольний «тризубець»
Попередній контроль
Ведеться до початку роботи. Це - договори, сертифікати, стандарти, посадові інструкції, службові правила всякого роду. Попередньо контролюються ресурси - людські, матеріальні, фінансові...
Поточний контроль
Виміряються фактичні результати роботи, іде інформація, працює зворотний зв'язок із виконавцями, коректуються відхилення.
Заключний контроль
Фіксуються підсумкові результати, оцінюються рух до мети та відхилення, визначаються санкції (винагорода або покарання), робиться аналіз для запобігання помилок у майбутньому, забезпечується мотивація виконавців на майбутнє.
Палітра критики підлеглого
Підбадьорлива критика:
«Нічого. Зараз не вийшло. Наступного разу зробите краще».
Докірлива:
«Ну що ж ви? Я на вас так розраховував!.. Я був про вас набагато більш високої думки».
Підбадьорююча:
«Сподіваюсь, що наступне завдання буде цілком для вас посильне».
Критика-аналогія:
«Раніше, коли я був таким, як ви, я допустив точно таку ж помилку. Ну й попало ж мені тоді від мого начальника!»
Критика-похвала:
«Робота зроблена добре. Але для іншої мети».
Безособова критика:
«У нашому колективі є працівники, які не справляються зі своїми обов'язками».
Критика-заклопотаність:
«Я дуже переживаю, тому що справа йде не так, як хотілося б».
Критика-співпереживання:
«Я дуже шкодую, але повинен помітити...»
Критика-здивування:
«Як? Невже ви не зробили цю роботу?! Не очікував...»
Критика-іронія:
«Робили, робили роботу і... зробили».
Критика-натяк:
«Я знав одну людину, яка зробила точно так само, як ви».
Критика-пом'якшення:
«Напевно, у тому, що відбулось, винні не тільки ви».

Конструктивна:
«Робота виконана невірно. Що збираєтесь робити зараз?»
Усі ці форми критики добрі, та є ще чимало поворотів у цьому занятті. Але якщо підлеглий не поважає свого начальника та не цінує його думку про себе, то критикувати в будь-якій формі даремно. Або варто дозувати частки критики та схвалення роботи.
Сім правил покарання підлеглих
1. Реакція на небажану поведінку працівника має бути негайною: доторкнувся до гарячої плити, обпікся - й відразу відсмикнув руку.
2. Покарання в перший раз треба зробити таким, щоби вдруге не довелось його застосовувати. Як у гарячої плити: другий раз хто ж доторкнеться! Загальноприйняте поступове наростання «дози» покарання невірне.
3. Карати треба за щось одне (у гарячої плити обпалюєш одну ділянку руки). У нас людину карають за все відразу, а не за її конкретну поведінку.
4. Неважливо, хто доторкається до гарячої плити, результат завжди однаковий. Наші керівники іноді карають за конкретну поведінку однієї конкретної людини, а не всіх, хто брав участь.
5. Біль в обпаленому місці можна пом'якшити. Ми ж захоплюємось покаранням тієї поведінки, що нам не подобається, і забуваємо вказати на бажану манеру поведінки. У винного часто немає альтернативи та засобів, щоби біль від покарання не був занадто сильним.
6. Чим більше відстань між гарячою плитою та тілом, тим менше ймовірність обпектись. Чим більше ти схильний заохочувати, тим менше тобі доведеться карати своїх співробітників.
7. Запропонуй винному самому визначити собі покарання. Люди зазвичай придумують собі більш суворе покарання.
8. Ніколи не забувай, що для покарання не потрібно ні милосердя, ні розуміння, ні міркування, ні таланту, ні любові - нічого. «Висікти» людину здатний будь-який «ідіот» у прямому та переносному значенні цього стану, в якому, на жаль, іноді перебувають і наші керівники.
Переможець і невдаха: у чому розходження між ними?
Невдаха
Він мислить зазвичай у негативному, песимістичному ключі, часто ремствує на дійсність, шукає винних у його невдачах, хмуро дивиться в майбутнє й не вірить в успіх.
Він каже: «Про це нікому й нічого не відомо. Мені завжди не везе. Я не зробив цього, тому що, по-перше, мене підвів Н. Моєму шефу нічого не можна пояснити, він усе одно не зрозуміє. А я не гірший за інших.
Ми завжди так робили. І це ми вже пробували. Я мушу вам повідомити неприємну звістку. І більше ми нічого не зможемо зробити».
Переможець
Він, навпаки, спрямований у майбутнє, упевнений у своєму успіху, навіть у безпросвітній реальності він бачить світлі сторони, не шукає винних, а шукає шляхи виходу із ситуації, що склалась. Він іде як би світлою стороною життя.
І він каже: «Так, поки це невідомо, але це питання треба вивчити та зрозуміти... Я випробовував багато способів пояснити шефу, але поки він не зрозумів мене. Треба пошукати інші способи. У мене все в порядку, але немає межі вдосконалюванню, тому я вдячний за те, що підказали мені ще один шлях. Так, ви праві, можна зробити це ще краще. Давайте постараємось, щоб цього разу в нас вийшло. Ця неприємна річ відбулася всупереч тому, що ми вам пропонуємо».
Час, швидкість тощо
Невдасі завжди бракує часу зробити те, що він повинен був зробити. Переможець завжди знаходить його. Невдаха частіше, ніж переможець, обіцяє й не виконує обіцянки. Чому? Перший виправдовується, другий пояснює. Час, швидкість тощо.
У невдахи дві швидкості руху до мети: істерична й апатична. Переможець сам задає собі темп роботи. Невдаха робить набагато менше помилок, він боїться їх робити. Він сконцентрований на ускладненнях, переможець - на можливостях.
Улюблена мелодія невдахи - жалобний марш. У його опонента в голові збудлива та мобілізуюча музика. І якщо раптом пролунають жалобні звуки, переможець переключає себе на більш веселу мелодію. Тому що там, де в невдахи - кінець і катастрофа, у переможця - початок важкої праці.
І нарешті, переможець упевнений у собі навіть тоді, коли він програв. Він не думає про те, що програє ще раз, а думає, як виграти.

Розділ І
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних предметів, здійснює контроль постановки навчально-виховної роботи, успішності й відвідування учнів, регулює навантаження вчителів, організовує методичну роботу, складає розклад навчальних занять і звіти про стан навчально-виховної роботи.
У своїй роботи заступник директора з навчально-виховної роботи керується посадовою інструкцією, яка затверджується директором школи.
1. Загальні положення
1.1. Ця посадова інструкція розроблена на ос­нові тарифно-кваліфікаційної характеристики за­ступника директора (керівника, начальника, за­відувача) закладу освіти, затвердженої наказом
Під час розробки Інструкції враховувалися ре­комендації щодо організації служби охорони праці в загальноосвітніх закладах Міністерства освіти України.
1.2. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи призначається на посаду і звільняється з неї начальником (завідувачем) уп­равління (відділу) освіти.
На період відпустки чи тимчасової непраце­здатності заступника директора школи з навчаль­но-виховної роботи його обов'язки можуть бути покладені на заступника директора з виховної роботи або вчителя з числа найбільш досвідче­них педагогів. Тимчасове виконання обов'язків у таких випадках здійснюється на підставі наказу директора школи, виданого з дотриманням ви­мог законодавства про працю.
1.3. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи повинен мати вищу педагогічну освіту і стаж роботи не менше ніж 5 років на пе­дагогічних чи керівних посадах.
1.4. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи підпорядковується безпосеред­ньо директору школи.
1.5. Заступнику директора школи з навчаль­но-виховної роботи безпосередньо підпорядкову­ються:
1.6. У своїй діяльності заступник директора школи з навчально-виховної роботи керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», Указами Президента України, рішення­ми Кабінету Міністрів України та органів управ­ління освітою всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, трудовим законодавством, пра­вилами і нормами охорони праці, техніки безпе­ки і протипожежної охорони, а також Статутом, локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпо­рядку, наказами й розпорядженнями директора, цією Інструкцією), трудовим договором (контрак­том).
Заступник директора школи з навчально-ви­ховної роботи дотримується Конвенції про права дитини.
2. Функції
Основними напрямами діяльності заступника директора школи з навчально-виховної роботи є:
2.1. Організація навчально-виховного процесу в школі, управління ним і контроль за
розвитком цього процесу.
2.2. Методичне керівництво педагогічним ко­лективом.
2.3. Забезпечення дотримання норм і правил техніки безпеки в навчальному процесі.
3. Посадові обов'язки
Заступник директора школи з навчально-ви­ховної роботи виконує такі посадові обов'язки:
3.1. Організовує поточне і перспективне пла­нування діяльності педагогічного колективу.
3.2. Координує роботу вчителів та інших пе­дагогічних працівників з виконання навчальних
планів та програм.
3.3. Організовує і координує розробку необхід­ної навчально-методичної документації.
3.4. Здійснює систематичний контроль за які­стю навчального та виховного процесів і об'єктив­ністю оцінювання результатів освітньої підготов­ки учнів, роботою гуртків і факультативів, відвідує уроки та інші види навчальних занять, що прово­дяться педагогічними працівниками школи, ана­лізує їхні форму та зміст, доводить результати аналізу до відома педагогів.
3.5. Організовує роботу з підготовки й прове­дення екзаменів.
3.6. Організовує просвітницьку роботу серед батьків, приймає батьків (осіб, які їх замінюють) з питань організації навчально-виховного про­цесу.
3.7. Надає допомогу педагогічним працівни­кам в опануванні й розробці інноваційних про­грам і технологій.
3.8. Здійснює контроль за навчальним наван­таженням учнів.
3.9. Складає розклад навчальних занять та іншої освітньої, в тому числі й культурно-розва­жальної, діяльності, забезпечує якісну і своєчас­ну заміну уроків тимчасово відсутніх вчителів, веде журнал обліку пропущених і замінених уроків.
3.10. Забезпечує своєчасну підготовку встанов­леної звітної документації, контролює правильне і своєчасне ведення вчителями класних журналів та журналів груп продовженого дня, іншої доку­ментації.
3.11. Бере участь у комп'ютеризації школи, здійснює заходи щодо збереження контингенту учнів.
3.12. Контролює дотримання учнями правил для учнів.
3.13. Бере участь у підборі та розстановці пе­дагогічних кадрів, організовує підвищення квалі­фікації та рівня професійної майстерності, керує роботою методоб'єднань, підвищує свою кваліфі­кацію.
3.14. Вносить пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу, бере участь у роботі педа­гогічної ради школи.
3.15. Бере участь у підготовці й проведенні ате­стації педагогічних та інших працівників школи.
3.16. Веде, підписує і передає директору шко­ли табель обліку робочого часу безпосередньо підпорядкованих йому вчителів та навчально-до­поміжного персоналу.
3.17. Здійснює заходи щодо забезпечення на­вчальних кабінетів сучасним обладнанням, наоч­ними посібниками й технічними засобами навчан­ня, поповнення бібліотеки науково-методичною, художньою, навчальною літературою, фаховими газетами та журналами.
3.18. Організовує роботу з Дотримання в на­вчальному процесі норм і правил охорони праці.
3.19. Здійснює контроль за безпечним станом обладнання, приладів, технічних і наочних засобів навчання, які використовуються в навчальному процесі.
3.20. Дозволяє проведення навчального про­цесу з учнями, вихованцями за наявності облад­наних для таких цілей навчальних приміщень, що відповідають нормам і правилам безпеки життє­діяльності і прийняті до експлуатації з укладан­ням відповідного акту.
3.21. Організовує за участю заступника дирек­тора з адміністративно-господарської роботи своє­часне та якісне проведення паспортизації навчаль­них кабінетів, майстерень, спортзалу, а також підсобних приміщень.
3.22. Складає на підставі даних, отриманих від медичного закладу, списки осіб, які підлягають періодичному медичному огляду, із зазначенням факторів, які зумовлюють необхідність проведення останнього.
3.23. Організовує розробку і періодичний пе­регляд (не менше одного разу на 5 років) інструкцій з охорони праці, а також розділів, що стосуються вимог безпеки життєдіяльності, в ме­тодичних вказівках до виконання практичних і лабораторних робіт.
3.24. Контролює своєчасне проведення інструк­тажів для учнів, вихованців, їх реєстрацію у відпо­відному журналі.
3.25. Спільно із заступником директора шко­ли з виховної роботи визначає методику, поря­док навчання правил дорожнього руху, пове­дінки на воді й вулиці, пожежної безпеки. Здійснює перевірку зазначених знань учнів, вихованців.
3.26. Здійснює спільно з профспілковою організацією адміністративно-господарський контроль за дотриманням правил безпечного ко­ристування навчальними приладами та обладнан­ням, хімічними реактивами, наочними посібни­ками, шкільними меблями та їх зберіганням. Своєчасно вживає заходів щодо вилучення хімічних реактивів, навчального обладнання, приладів, не передбачених типовим переліком, в тому числі саморобних, встановлених у май­стернях, навчальних та інших приміщеннях без відповідного акту-дозволу; зупиняє навчальний процес у приміщеннях навчального закладу, якщо там створюються небезпечні для здоров'я працівників і учнів умови.
3.27. З'ясовує обставини нещасних випадків, що сталися з працівниками, учнями, вихован­цями.
3.28. Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога, в школі, побуті, в громадських місцях.
3.29. Надає учнівським колективам допомогу у проведенні оздоровчих, культурно-освітніх та інших заходів.
4. Права
Заступник директора школи з навчально-ви­ховної роботи має право в межах своєї компе­тенції:
4.1. Бути присутнім на будь-яких заняттях, які проводяться з учнями (вихованцями) школи (без права входити в клас після початку заняття без термінової потреби і робити зауваження вчите­леві під час заняття).
4.2. Давати обов'язкові для виконання розпо­рядження безпосередньо підпорядкованим йому працівникам.
4.3. Притягати до дисциплінарної відповідаль­ності учнів (вихованців) за вчинки, які дезорга­нізують навчально-виховний процес, у порядку, визначеному Статутом школи й Правилами зао­хочення та покарання учнів.
4.4. Вносити в разі потреби тимчасові зміни до розкладу занять, відміняти заняття, тимчасово об'єднувати групи і класи для проведення спільних занять.
5. Відповідальність
5.1. За невиконання чи неналежне виконан­ня без поважних причин Статуту і Правил внут­рішнього трудового розпорядку школи, закон­них розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обо­в'язків, встановлених цією Інструкцією, в тому числі за невикористання наданих прав, заступ­ник директора школи з навчально-виховної ро­боти несе дисциплінарну відповідальність у по­рядку, визначеному трудовим законодавством. За грубе порушення трудової дисципліни як дис­циплінарне покарання може бути застосоване звільнення.
5.2. За застосування (в тому числі одноразове) методів виховання, пов'язаних із фізичним чи психічним насиллям над особистістю учня (ви­хованця), а також скоєння іншого аморального вчинку заступник директора школи з навчально-виховної роботи може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства.
5.3. За порушення правил пожежної безпеки, охорони праці, санітарно-гігієнічних норм органі­зації навчально-виховного процесу заступник ди­ректора школи з навчально-виховної роботи при­тягається до адміністративної відповідальності в порядку і у випадках, передбачених адміністра­тивним законодавством.
5.4. За завдані школі чи учасникам навчально­го процесу у зв'язку з виконанням (невиконан­ням) своїх посадових обов'язків збитки заступ­ник директора школи з навчально-виховної ро­боти несе матеріальну відповідальність в порядку і в межах, встановлених трудовим і/чи цивільним законодавством.
6. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)
Заступник директора школи з навчально-ви­ховної роботи:
6.1. Працює в режимі ненормованого робочо­го дня за графіком, затвердженим директором школи.
6.2. Самостійно планує свою роботу на на­вчальний рік та навчальну чверть. План роботи затверджується директором школи не пізніше як за п'ять днів до початку запланованого пе­ріоду.
6.3. Подає директору школи письмовий звіт про свою діяльність обсягом не більше п'яти ма­шинописних сторінок протягом 10-ти днів після закінчення кожної чверті.
6.4. Отримує від директора школи інформа­цію нормативно-правового і організаційно-мето­дичного характеру, ознайомлюється з відповідни­ми документами.
6.5. Візує накази директора школи з питань організацїї навчально-виховного процесу.
6.6. Систематично обмінюється інформацією з питань, які належать до його компетенції, з пе­дагогічними працівниками школи, заступниками . директора з виховної та адміністративно-госпо­дарської роботи.
6.7. Виконує обов'язки директора школи в пе­ріод тимчасової його відсутності. Виконання обо­в'язків директора здійснюється відповідно до тру­дового законодавства і Статуту школи на підставі наказу директора чи наказу керівника органу управління освітою.
З інструкцією ознайомлений(а) ___________________________________________________
Підпис ( Прізвище, ім'я, по батькові )


Планування:
усі види планування, починаючи з перспективного планування роботи школи до поурочних планів учителів.
Організаційна:
організація та проведення стратегічних, тактичних, поточних заходів у школі.
Контролююча:
оцінка результатів праці педагогічних працівників школи на основі одержаної інформації з уроків і позакласних заходів.
Діагностична:
проведення діагностичного дослідження різноманітних видів діяльності вчителя з метою визначення пріоритетних напрямів роботи з педкадрами.
Прогностична:
Передбачення розвитку навчально-виховного процесу на основі вивчення інтересів, потреб учителя, учнів, батьків.
Керуюча:
Виправлення недоліків у роботі вчителів, у першу чергу застарілих консервативних методів навчання та учіння.
Координуюча:
Узгодженість методів праці, проведення тематичних оцінювань, демократизація планування.
Пропагандистська:
Постійна інформація про новини науки та передового педагогічного досвіду серед учителів, батьків, дітей.
Агітаційна:
Агітація окремих учителів про перехід на інноваційні технології, ураховуючи можливості вчителя.
Відновлюючи:
Відновлення того, що забули вчителі після закінчення ВНЗ, через відповідні матеріали ШМК, проведення диференційованих методичних днів.
Компенсаторна:
Забезпечення педагогів корисною інформацією, яку вони не одержали у процесі професійної підготовки (у першу чергу через самостійну й методичні форми роботи).
Моделююча:
Упровадження педагогічної та психологічної науки та ППД у практику роботи школи через систему алгоритмів, пам’яток і т. д.
Інформаційна:
Негайне ознайомлення всіх педпрацівників з важливими рішеннями Верховної Ради, Уряду, МОН України, обласного та районного управління освіти через інформаційну систему у школі.
Інтегральна:
Цілісний вплив усіх функцій завуча на педагога за певний період із набутою рефлексією методичної роботи.
Моніторингова:
Простеження професійного росту кожного педагога, проблемних питань навчально-виховного процесу.
Планування роботи заступника директора з навчально-виховної – обов’язкова і важлива ділянка їхньої роботи. Досвідчений керівник індивідуальний план використовує не лише як засіб, інструмент організації особистої праці, а й, образно кажучи, як двигун, який рухає діяльність всього шкільного колективу. Тому в добре складеному плані заступника директора школи приховано один із найбільших резервів успіху.
Важливими умовами успішного планування є:
Додержання чіткої цільової настанови, підпорядкування всього комплексу заходів основній меті і завданням педагогічного процесу;
Врахування циклічності педагогічних процесів, що дає можливість оптимізувати планування;
Режим особистої праці заступника директора узгоджується із режимом роботи всієї школи;
Дотримання принципів планування, а саме:
Цілеспрямованості – постановка мети діяльності, передбачення її кінцевого результату;
Науковості – врахування вимог до освіти суспільства, організація втілення в життя досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду,
Перспективності – врахування перспективних завдань розвитку школи;
Конкретності – формулювання заходів без декларативності, передбачення проведення конкретної роботи, здійснення якої контролюється; чітке визначення термінів здійснення заходу та відповідального за його виконання;
Наступності – врахування результатів роботи за попередні роки, подальший розвиток досягнутого та передбачення ліквідації наявних недоліків;
Доцільності – передбачає врахування соціального замовлення на особистість як члена суспільства;
Об’єктивності – планування роботи на діагностичних даних про стан і результативність її функціонування;
Координації – узгодження всіх видів планування окремих підрозділів закладу освіти з метою забезпечення єдності дій колективу;
Комплексного підходу – реалізується в науково обґрунтованому змістовому і часовому поєднанні всіх складових навчально-виховного процесу;
Принцип урахування специфічних особливостей школи;
Інтеграції – поєднання наукових ідей, теорій, змісту освіти, виховання й розвитку учнів.
Щоденні оперативні форми роботи завуча
Робота з нормативними документами.
Корекція розкладу уроків (заміни уроків ).
Ведення журналу заміни уроків.
Відвідування й аналіз одного уроку вчителя.
Самоаналіз професійної діяльності за день і рефлексія щодо планування роботи на наступний день.
Інформативно-аналітична діяльність (читання педагогічної, психологічної, дидактичної, науково-популярної літератури, періодики — до 30-ти сторінок щодня).
Ведення щоденника педагогічних спостережень.
Організація у індивідуальних і колективних формах методичної роботи.
Облік щоденної методичної роботи.
Контроль виїзду вчителів на курси, постійно діючі семінари, районні методоб’єднання, методичні сесії, школи методичної майстерності тощо.
Ранкова зустріч з учителями, учнями.
Індивідуальний прийом батьків, учителів і учнів.
Контроль відвідування учнями школи (через журнал обліку відвідування, який веде черговий клас по школі).
Контроль умов для успішного навчання (чистота, температурній режим, чергування по класах, прибирання на великих перервах і т. д.).
Оперативне втручання у вирішення конфліктних ситуацій, що виникають упродовж дня у школі.
Контроль виконання плану роботи школи на поточний день.
Контроль чергування учителів по школі, чергового класу.
Допомога в роботі учнівського самоврядування.
Оперативний контроль стану охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Контроль ранкової фізичної зарядки.
Контроль проведення фізпауз на 4–6-х уроках.
Перевірка в окремих учителів поурочних планів. Підготовка різноманітних звітів (директору, райво, РМК).
Основні форми роботи завуча
Заступник директора комплектує класи.
Складає разом із директором школи план роботи школи на рік, навчальні півріччя.
Керує складанням тематичних планів учителів, затверджує їх. Систематично контролює складання поурочних планів і дає вказівки про якість цих планів, учить планувати навчальний процес.
Складає розклад уроків і позакласних занять, розклад консультацій та інших додаткових навчальних занять для учнів.
Організовує заміну вчителів, які не вийшли на роботу, веде книгу обліку заміщених уроків. Веде та підписує табель для нарахування заробітної плати вчителям.
Відвідує уроки, консультації, класні виховні заходи, аналізує їх, дає методичні вказівки. Як правило, завучі повинні здійснювати 6-8 контрольних процедур у тиждень.
Організовує та контролює застосування на уроках ТЗН.
Разом із директором школи складає графік внутрішньошкільного контролю, що включає різного роду перевірки навчальних досягнень учнів, терміни перевірок, відповідальних за перевірку, підсумкове оцінювання.
Контролює виконання навчальних програм.
Організовує методичну роботу у школі, узагальнення й поширення педагогічного досвіду.
Перевіряє поурочні плани вчителів, ведення класних журналів, щоденників, зошитів.
Здійснює контроль успішності й поведінки учнів.
Контролює виконання рішень і постанов, що відносяться до сфери діяльності завуча.
Здійснює особистий контроль над групою учнів з низькою успішністю або відхиленнями від норм поведінки.
Організує самоосвітню роботу вчителів.
Приймає відвідувачів.
Складання табеля на зарплату вчителям;
Контроль за участю вчителів школи в методичних заходах району;
Організація та контроль за проходженням курсової перепідготовки вчителями;
Проведення індивідуальних бесід з учнями та їхніми батьками з питань успішності, відвідування, дисципліни. Прийом батьків;
Участь у роботі оперативних нарад при директорі;
Організація роботи над розв’язанням педагогічних проблем школи;
Контроль за збереженням здоров’я дітей упродовж навчального року;
Вивчення, узагальнення, впровадження перспективного педагогічного досвіду;
Надання допомоги і контроль за самоосвітою вчителів;
Надання індивідуальної методичної допомоги молодим учителям та тим, у кого в роботі є істотні недоліки;
Контроль за навчально-виховним процесом;
Систематичне поповнення вмісту методичного кабінету;
Ознайомлення з методичною літературою, навчальними програмами, посібниками, підручниками з різних предметів, відвідування інших шкіл, інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, бібліотек тощо;
Диспетчерська робота з розкладом щодо заміни уроків;
Робота з нормативними та розпорядчими документами (органів освіти та власними).
Серпень
Т Зміст роботи Прим. 
2 Оформлення довідки про зарплату вчителів за серпень.
Оформлення списків дітей 5-18 річного віку.
Оформлення списків дітей 0-6 річного віку. 
3 Інформація про працевлаштування випускників 9 та 11 класів.
Уточнення контингенту учнів школи. 
4 Складання статистичної звітності.
Проект наказу про зарахування учнів 1-х та 10-х класів.
Проект наказу про зарахування учнів, які прибули у 2-9 класи.
Комплектування класів та груп.
Участь у підготовці та проведенні засідання педради.
Участь у серпневих нарадах та методичних заходах району.
Співбесіда з новопризначеними спеціалістами з питань організації навчально-виховного процесу.
Перевірка готовності навчальних кабінетів, спортзалу та майстерні до початку нового навчального року , відповідності вимогам з техніки безпеки та науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу.
Складання розкладу уроків на І тиждень.
·1 Методична оперативка. Про підготовку до першого уроку
„ Моя рідна школа ” – 1 клас, « Україна – моя Батьківщина » - 2-4 класи, « Державний прапор України » - 5-11 класи.
Підготовка документації до проведення тарифікації. 
Вересень
Т Зміст роботи Прим.
1 Інформація про мережу класів.
Складання розкладу уроків.
Вивчення пояснювальних записок, опрацювання програм, методичних листів, інструкцій.
Складання статистичної звітності.
Оформлення довідки про заробітну плату вчителів.
Проведення річної атестації для учнів, які не атестовані.
Узагальнена інформація про стан відвідування учнями школи станом на
5 вересня.
Контроль за оформленням та станом ведення особових справ учнів.
Контроль за станом відвідування учнями уроків.
Консультація для молодих спеціалістів про ведення шкільної документації.
Методичні оперативки:
1. Уточнення навчальних планів і програм на 2008-2009 н.р.
2. Опрацювання інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних дисциплін у 2008-2009 н.р.”
3. Опрацювання інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів.
4. Опрацювання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
5. Про особливості навчально-виховного процесу у 8-их класах.
6. Методичні рекомендації щодо впровадження допрофільної підготовки учнів.
Оформлення алфавітної книги.
Організація роботи предметних гуртків, факультативів, спецкурсів.
Перевірка стану поповнення навчальних кабінетів науково-методичними та дидактичними матеріалами, оформлення документації.
Перевірка наочності з техніки безпеки у кабінетах.
Оформлення актів дозволів на проведення навчальних занять у кабінетах фізики, хімії, біології, інформатики, у спортзалі та майстерні.
Аналіз стану методичного забезпечення викладання варіативної складової навчального плану. Оформлення звіту.
Оформлення журналу обліку інструктажів з техніки безпеки для учнів.
Оформлення журналу обліку інструктажів з техніки безпеки для вчителів.
2 Вхідний етап моніторингу рівня навчальних досягнень учнів 10-11 класів з профільних дисциплін.
Тарифікація заробітної плати вчителів.
Оформлення особових справ вчителів.
Оформлення довідки про зарплату вчителів за вересень.
Погодження календарних планів на І семестр.
Складання графіка проведення контрольних робіт по класах на І семестр.
Складання постійного розкладу уроків.
Діагностика стану методичної роботи.
Методична оперативка.
1. Про ведення класних журналів.
2. Організація профільного навчання у 10 класах.
Оглядовий контроль за станом викладання навчальних предметів
Районний моніторинг рівня навчальних досягнень учнів.
Оформлення списків учнів для проходження медогляду.
Оформлення списків дітей, які потребують підвезення.
Проведення дня здоров’я.
Узагальнення інформації про предметні гуртки на громадських засадах. Організація роботи гуртків.
Підготовка проекту наказу « Про організацію науково-методичної роботи з педагогічними кадрами ».
Підготовка проекту наказу « Про організацію стажування молодих вчителів». 
3 Організація планування методичної роботи.
Засідання методичної ради. Затвердження структури науково-методичної роботи.
Планування роботи науково-методичних кафедр.
Моніторинг освітнього рівня педагогічних працівників.
Корекція комплексної цільової програми розвитку науково-методичної роботи на 2007-2010 роки.
Уточнення графіка курсової перепідготовки вчителів.
Організація роботи творчих груп та динамічної групи.
Організація методичної роботи округу.
Аналіз стану самоосвітньої роботи вчителів. Оновлення планів самоосвіти
Оформлення списків вчителів. 
4 Оформлення електронної бази вчителів
Оглядовий контроль за станом викладання навчальних предметів.
Методична оперативка. Опрацювання „ Типового положення про атестацію” з вчителями, які атестуються.
Класно-узагальнюючий контроль по 5 класу.
Конкурс творів учнів 8-11 класів, присвячений 300-річчю з дня народження Івана Мазепи.
Оформлення матеріалів роботи районної творчої групи завучів.
Узгодження графіка атестації вчителів.

Жовтень

Т Зміст роботи Прим.
1 Складання статистичної звітності.
Оформлення списків вчителів.
Оформлення довідки про заробітну плату вчителів на жовтень.
Участь в роботі атестаційної комісії.
Контроль за станом ведення класних журналів.
Тематичний контроль за станом формування комунікативних здібностей в учнів початкових класів у процесі навчання.
Розподіл учнів на групи для занять фізичною культурою у відповідності до результатів медичного огляду.
Контроль за станом викладання навчальних предметів.
2 Засідання ради методкабінету.
Перевірка поурочних планів вчителів.
Контроль за роботою науково-методичних кафедр.
Контроль за станом ведення щоденників учнями та якістю перевірки їх вчителями.
Контроль за роботою факультативів та спецкурсів природничо-математичного циклу.
Інструктивно-методична нарада « Про стан ведення шкільної документації».
Організація інструктажів з учнями « Про заборону перебування на аварійно небезпечних територіях».
3 Контроль за виконанням зауважень щодо ведення класних журналів.
Методична оперативка « Про систему роботи з вчителями, що атестуються».
Засідання школи молодого вчителя.
Організація занять з учнями за 4-годинною програмою про правила користування газом.
Перевірка стану ведення зошитів з математики та якості їх перевірки вчителями.
4 Участь у засіданнях науково-методичних кафедр.
Організація роботи по підготовці учнів 11-х класів до зовнішнього незалежного оцінювання.
Засідання педагогічної ради.
Підготовка проекту наказу «Про систему роботи з вчителями, що атестуються».
Тиждень ініціативи і творчості вчителів суспільних дисциплін.

Листопад

Т Зміст роботи Прим.
1 Складання статистичної звітності.
Оформлення довідки про заробітну плату вчителів за листопад.
Перевірка стану поповнення навчальних кабінетів науково-методичними та дидактичними матеріалами, оформлення документації.
Організація роботи по підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання ЗНО
Підготовка до конкурсу „Вчитель року”
Засідання динамічної групи « Педагогічні проекти».
Засідання методичної ради.
Підготовка проекту наказу « Про розвиток комунікативних здібностей учнів початкових класів у процесі на навчання»
2 Підготовка перспективної мережі 1-х класів на 2009-2010
Узагальнення інформації про предметні гуртки на громадських засадах.
Засідання творчої групи « Інтерактивне навчання».
Підготовка матеріалів на виставку педагогічних ідей та знахідок.

3 Тематичний контроль за станом впровадження інтерактивних технологій на уроках інформатики.
Перевірка поурочних планів.
Контроль за станом ведення учнівських зошитів та якістю їх перевірки вчителями.
Участь в роботі науково-методичної кафедри вчителів початкових класів.
Тематичний контроль за станом впровадження інтерактивних технологій на уроках англійської мови.
Проведення роз’яснювальної роботи щодо реєстрації учнів 11-х класів для участі у пробному ЗНО.
Підготовка проекту наказу « Про заходи щодо вдосконалення роботи з фізичного виховання».
Оформлення стенду « Куточок абітурієнта ».

4 Оформлення замовлення на документи про освіту для випускників 9-х та 11-х класів.
Контроль за станом ведення класних журналів.
Контроль за дотриманням вимог щодо виконання лабораторних та практичних робіт.
Участь в засіданні творчої групи « Особистісно орієнтоване навчання».
Оформлення інформації про оволодіння вчителями комп’ютерною технікою.
Узагальнена інформація про стан методичного кабінету.

Грудень

Т Зміст роботи Прим.
1 Складання статистичної звітності.
Оформлення довідки про заробітну плату вчителів за грудень.
Реєстрація учнів 11-х класів до зовнішнього незалежного оцінювання .
Оформлення звіту по реєстрації учасників ЗНО.
Підготовка до конкурсу „Вчитель року”
Організація проведення конкурсу « Вчитель року » з української мови. Ознайомлення вчителів з програмами підготовки учнів 11-х класів до ЗНО.
Фронтальний контроль за станом викладання навчальних предметів у початкових класах.
2 Контроль за дотриманням вчителями фізвиховання рекомендацій щодо організації роботи з учнями спецмедгруп, підготовчої групи та звільнених.
3 Підготовка до проведення засідання педагогічної ради.
Перевірка журналів обліку роботи гуртків за інтересами.
Контроль за діяльністю науково-методичних кафедр.
Аналіз стану організаційно-педагогічної та методичної роботи за І семестр.
Оформлення узагальненого звіту про роботу школи за І семестр.

4 Засідання педагогічної ради.
Контроль за станом ведення класних журналів.
Перевірка стану ведення зошитів для лабораторних, практичних та контрольних робіт з предметів природничо-математичного циклу та якості їх перевірки вчителями.
Контроль за виконанням навчальних програм.

Січень

Т Зміст роботи Прим.

1 Інформація про мережу класів на 2009-2010 н.р.
Проведення коригування семестрового оцінювання.
Складання розкладу уроків на ІІ семестр.
Перевірка календарних планів.
Оформлення графіка контрольних робіт на ІІ семестр 2008-2009 н.
Складання статистичної звітності.
Узагальнена інформація про стан відвідування учнями школи станом на 12.01.2009 року.
Оформлення довідки про заробітну плату вчителів за січень.
Організація методичної роботи округу.
Співбесіда з батьками учнів, які за І семестр мають не атестації з окремих предметів.
Узагальнення інформації про внесення змін до наказу про розподіл учнів на групи для занять фізкультурою.
Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів 10-11 класів з профільних предметів.

2 Організація педагогічної практики студентів педагогічних вузів.
Контроль за оформленням та станом ведення особових справ учнів.
Засідання ради методкабінету.
Контроль за станом відвідування учнями уроків.
Оформлення матеріалів на конкурс « Школа сприяння здоров’ю »
Методична оперативка. Про підготовку до атестації.
Перевірка стану поповнення навчальних кабінетів науково-методичними та дидактичними матеріалами, оформлення документації.
Уточнення графіка курсової перепідготовки вчителів.
Перевірка документації науково-методичних кафедр.
Тематичний контроль за впровадженням інтерактивних технологій на уроках інформатики.

3 Фронтальний контроль за станом викладання навчальних предметів у початкових класах.
Виступ на засіданні творчої групи завучів.
Діагностика стану методичної роботи.
Методична оперативка. Про ведення класних журналів.
Тематичний контроль за станом викладання навчальних предметів.
Узагальнення інформації про предметні гуртки на громадських засадах.
Організація роботи з дітьми старшого дошкільного віку по підготовці до навчання у школі.
Перевірка стану роботи з техніки безпеки та охорони праці.
4 Організація роботи творчих груп та динамічної групи.
Аналіз стану самоосвітньої роботи вчителів.
Реєстрація учасників ЗНО.
Оформлення матеріалів роботи районної творчої групи завучів.
Персональний контроль за роботою вчителя музики.

Лютий

Т Зміст роботи Прим.
1 Нарада заступників по проведенню апробації тестових завдань.
Апробація тестових завдань з української мови для проведення зовнішнього незалежного оцінювання .
Складання статистичної звітності.
Оформлення довідки про заробітну плату вчителів на лютий.
Оформлення роботи творчої групи заступників директорів на виставку педагогічних ідей та знахідок.
Контроль за станом ведення учнями початкових класів зошитів та альбомів для образотворчого мистецтва та якістю їх перевірки вчителями.
Реєстрація учасників ЗНО.
Збори батьків майбутніх першокласників.
Підготовка проекту наказу про стан впровадження інтерактивних технологій на уроках інформатики.
Збори батьків учнів 11-х класів з питань реєстрації та проведення ЗНО та пробного ЗНО.
Проведення у школі засідання районної школи молодого вчителя історії та географії.
Підготовка проекту наказу про систему роботи вчителя музики.
2 Контроль за станом ведення учнями зошитів з української мови та літератури та якістю їх перевірки вчителями.
Засідання ради методкабінету.
Перевірка поурочних планів вчителів.
Засідання школи молодого вчителя.
Інструктажі з учнями про небезпеку виходу на лід та заборону перебування у аварійних приміщеннях.
3 Організація екстернатної форми навчання.
Контроль за станом самоосвітньої діяльності вчителів.
Контроль за виконанням зауважень щодо ведення класних журналів.
Засідання науково-методичної ради.
Інструктивно-методична оперативка по опрацюванню листа МОН України
« Про закінчення 2008-2009 н.р. та проведення державної підсумкової атестації учнів».
4 Контроль за роботою спецкурсів та факультативів з предметів суспільно-гуманітарного профілю.
Участь у засіданнях науково-методичних кафедр.
Перевірка стану ведення щоденників учнями.
Узагальнення інформації про реєстрацію учнів 11-х класів до участі у ЗНО.
Участь у роботі шкільної атестаційної комісії.
Статистична звітність.
Проведення батьківських зборів у 11-х класах з питань підготовки учнів до участі у ЗНО.
Підготовка проектів наказів.


Графічне планування:
Розклад уроків.
Розклад гурткової роботи.
Розклад спецкурсів і факультативів.
Графік контрольних робіт.
Розклад роботи вихователів ГПД.
Режим дня.
Графік внутрішкільного контролю.
Розклад роботи шкільних, районних семінарів, нарад.
Графік занять учителів на міських курсах.
Графік проведення методичних форм роботи.
Папки ( номенклатура справ)
Нормативно-правова база.
План роботи школи.
Перспективний план роботи школи.
Робочий навчальний план.
План роботи завуча на рік, на місяць.
Книга обліку особового складу педагогічних працівників.
Алфавітна книга запису учнів.
Документація з атестації педпрацівників.
Внутрішкільний контроль.
Зовнішнє незалежне оцінювання.
Державна підсумкова атестація.
План роботи науково-методичних кафедр.
Копії довідок на зарплату вчителів.
Інструкції, накази (картотеки на них);
Звіти про рух та рівень навчальних досягнень учнів.
Методична робота: плани, протоколи.
Педагогічний моніторинг.
Передовий педагогічний досвід.
На допомогу завучу.
Курсова перепідготовка вчителів.
Організація самоосвітньої діяльності вчителів.
Інноваційна освітня діяльність.
Державна статистична звітність.
Облік дітей і підлітків шкільного віку.
Екстернат.
Робота з дошкільнятами.
Працевлаштування випускників.
Журнали:
Книга обліку записів наслідків внутрішкільного контролю,
Облік пропущених та заміщених уроків.
Журнал обліку інструктажів з техніки безпеки та охорони праці.
Зошити:
Запис відвіданих уроків ; індивідуальні співбесіди з учителями.
Наради у школі, районі.
Тести, аналіз моніторингових досліджень.
Розділ ІІ


Внутрішкільний контроль – це одна з основних функцій управління, спрямована на отримання інформації про навчально-виховну діяльність учителів і на її оцінювання з метою прийняття конструктивних рішень.
Внутрішкільний контроль забезпечує здійснення методичної допомоги вчителю з метою удосконалення і розвитку педагогічної майстерності, взаємодії адміністрації і педагогічного колективу, зорієнтовану на підвищення ефективності педагогічного процесу.



1. Тематичний — відвідування всіх уроків, відве­дених на вивчення теми в даному класі, з метою знайомства із системою роботи вчителя, оцінки оптимальності вибраних структур уроків, сполучення форм, методів і засобів навчання.
2. Паралельний — відвідування уроків про­тягом робочого тижня в одному класі з метою порівняння ефективності організаційної діяль­ності вчителів і вивчення системи роботи кож­ного учня, його самостійності, активності, ініціативи, якості виконання завдань та рішення навчальних завдань уроку.
3. Комплексний — відвідування уроків різних учителів протягом дня в одному класі з метою оцінки обсягу інформації, яку отримує учень протягом на­вчального дня, сумарного обсягу домашніх завдань, виконання учнями єдиних вимог, інтенсивності їхньої праці на різних уроках, стилю та порівняльної мето­дики уроку. Оцінка працездатності учнів одного й то­го ж самого класу в різних учителів.
4. Оцінний — відвідування уроків учителя протя­гом робочого дня в різних класах з метою вивчення відповідності методичних прийомів віковим особли­востям учнів.
5. Вибірковий — відвідування уроків за планом адміністрації (без попередження вчителя з метою пе­ревірки його готовності до уроку (іноді).
6. Цільовий — відвідування уроків із запрошен­ням спеціаліста (оцінка знань і розумових умінь учнів, методів роботи вчителя, сформованості практичних умінь учнів і т. п.).
7. Фронтальний— відвідування уроків з метою глибокої та всебічної перевірки зі всіх питань діяль­ності вчителя чи групи вчителів. Його може бути про­ведено за такою орієнтовною програмою:
- виконання Закону про освіту України;
- підготовка до уроку та якість складених календарно-тематичних, поурочних планів;
- виконання навчальних програм (теоретичної і практичної частин);
- рівень проведення уроків;
- визначення та реалізація освітньо-виховно-розвиваючих завдань уроків;
- дидактична обробка навчального матеріалу та визначення форм, методів і засобів навчання;
- здійснення керівництва пізнавальною діяльністю учнів у ході уроків;
- рівень сформованості знань, умінь і навичок (розумових і практичних) учнів;
- володіння вчителем новими педагогічними технологіями під час організації навчання;
- розвиток в учнів пізнавального інтересу та потреби в знаннях;
- дотримання єдиного орфографічного режиму;
- робота вчителя з попередження відставання учнів, робота з невстигаючими;
- диференціація та індивідуалізація навчання;
- здійснення зв'язку урочної, домашньої, позаурочної та позакласної роботи;
- стан зошитів учнів (система письмових робіт, співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт);
- оформлення класного журналу;
- виховна робота з учнями;
- самоосвіта вчителя;
- результативність діяльності вчителя в цілому.
Завдання контролю:
1. Визначити діяльність вчителя, її результативність.
2. Проконтролювати діяльність учителя (виконання програм, рівень підготовленості учнів)
3. Надати своєчасну допомогу вчителю.
4. Вивчити та узагальнити позитивних досвід учителя.
Етапи контролю:
1. Постановка мети.
2. Вибір об'єкта контролю.
3. Планування контролю.
4. Визначення суб'єкта контролю (виконавця).
5. Збір та оброблення інформації.
6. Підбиття підсумків контролю.
7. Вироблення пропозицій і рекомендацій.
Методи контролю:
1. Спостереження.
2. Інтерв'юрування.
3. Анкетування.
4. Вибіркова спеціальна співбесіда.
5. Адміністративні перевірки.
6. Індивідуальні бесіди (з учнями, батьками, колегами).
7. Вивчення документації (класних журналів, планів роботи, учнівських зошитів і т. п.).

Фронтальний контроль
Обґрунтуванням фронтального контроль можуть бути:
Низька якість знань з будь-якого предмета (за аналізом попереднього навчального року)
Випробування нововведеного предмета;
Планове узагальнення стану викладання якого-небудь предмета тощо.


Об’єкти контролю Питання контролю Виконавці (методи контролю)
1. Зміст предмета Відповідність змісту меті
введення предмета Заступник директора з навчальної роботи, запрошені методисти (робота з документацією, тематичними поурочними планами, класними журналами, бесіди)
2. Методика викладання Особливості методики,
творча активність учнів на уроці.
Диференційований підхід в роботі
з учнями. Ступінь інтересу класу до предмета. Заступник директора з навчальної роботи, керівник МО, запрошені методисти (спостереження на уроках, бесіди з учителями).
Психолог (анкетування).
3.Уміння учнів Здатність вийти за межі стереотипів
і алгоритмів у вирішенні навчальних
завдань Заступник директора з навчальної роботи, керівник МО (контрольні зрізи в класах, що перевіряються, і подібних класах інших шкіл, де немає такого предмета).
4.Майстерність учителя Чи сприяє робота з цим предметом загальному методичному зростанню
вчителя Заступник директора з навчальної роботи (бесіди)
Можливі висновки за результатами контролю:
Чи відповідає стан викладання нового предмета цільовим установкам закладу;
Загальні методичні вимоги до викладання цього предмета;
Необхідна корекція в програмах нового предмета;
Аргументи на користь його викладання;
Підготовка програми курсу і результатів його викладання до рецензування.

Можливі управлінські рішення за підсумками цієї перевірки

Об’єкти контролю Можливі управлінські рішення
1. Зміст предмета Відкоригувати і підготувати для використання в паралелі тематичне планування, розроблене певним учителем, як найбільш відповідне цільовим установкам. Більш детально розробити програму та календарне планування
2. Методика викладання Зобов’язати всіх учителів виконувати такі методичні вимоги…
Підготувати і провести відкриті уроки для обміну методичним досвідом таким учителям…
Усунути певного вчителя від викладання даного предмета.

Персональний контроль
Перш ніж планувати цю форму контролю, необхідно використати такий засіб управління, як індивідуалізація методичної роботи.
Характеристика педагогів за групами

Якості педагогів Мета контролю Виконавець контролю
1.Компетентність і сумлінність очевидні, перевірені часом Рівень продуктивності Сам педагог (самоконтроль)
2.Майстри своєї справи, але потребують нових ідей Зацікавити ідеєю (співбесіда, відвідування уроків за запрошенням учителя) Заступник директора з навчальної роботи, керівник відповідного МО
3.Потребують тільки методичного контролю Методична допомога (відвідування уроків, співбесіди) Керівники МО, педагоги з першої та другої груп
4.Недостатня сумлінність, професійна інфальтивність Жорсткий контроль за рівнем професіоналізму (відвідування уроків, контроль планування, співбесіди) Адміністрація
5.Щойно прийняті на роботу (зі стажем і молоді вчителі) Встановити рівень педагогічної майстерності. Прогноз педагогічного потенціалу молодого фахівця, методична допомога (відвідування уроків, співбесіди)
Адміністрація, керівники МО, педагоги з першої та другої груп
Класно-узагальнюючий контроль
До контролю мають бути залучені: психолог (він складає анкету з усіх питань контролю), заступник директора з виховної роботи, заступник директора з навчальної роботи, керівники методичних об’єднань.

Об’єкт контролю Запитання контролю Метод контролю
Персональний контролю за роботою вчителів, що мають найнижчу якість знань учнів, найбільшу кількість пропусків уроків Система контролю і обліку навчальних досягнень учнів
Рівень вимог до знань учнів
Диференційований підхід в роботі з дітьми
Доступність пояснення
Наявність прийомів, спрямованих на пробудження інтересу до предмета
Стиль взаємовідносин з дітьми
Дисципліна на уроці
Методи активізації пізнавальної діяльності на уроці Бесіди
Контрольна робота
Спостереження
Анкетування
Оперативний розгляд
Робота класного керівника Навчально-виховний план
Щоденники (своєчасне висвітлення поточного навчання)
Робота з журналом
Робота з батьками (індивідуальні бесіди, батьківські збори)
Індивідуальна робота з учнями Робота з документацією
Спостереження
Бесіди з батьками
Анкетування учнів
Навчання учнів Спостереження за школярами, що мають початковий рівень навчальних досягнень Спостереження під час відвідування всіх уроків
Психологічна атмосфера в класі Характер стосунків між учнями, учнями і вчителями, батьками і вчителями, батьками і дітьми Анкетування
Бесіди
Спостереження

Результати попереднього контролю та управлінські рішення

Об’єкт контролю і причини низької успішності Можливі управлінські рішення
1.Учитель (слабка підготовка, невміння працювати з класом, недбалість у підготовці до занять) Заміна вчителя в цьому класі
Методичні рекомендації вчителеві
Призначення наставника
Попередження про необхідність добросовісного виконання своїх функціональних обов’язків
Постановка вчителя на персональний попереджувальний контроль тощо
2.Учень (слабкі здібності, конфліктна ситуація, педагогічна занедбаність Постановка учня на персональний контроль
Організація індивідуальної допомоги з боку учнів або вчителя
Догана за порушення правил поведінки тощо
3. Класний керівник (формальна робота, відсутність контакту з класом тощо) Заміна класного керівника
Персональний контроль за роботою класного керівника
Методична допомога
Наставництво
Попередження
4.Батьки Зобов’язання відвідувати щотижня школу з метою контролю
Попередження про належне виконання батьківських обов’язків
Допомога в педагогічному і психологічному аспектах виховання
Тематичний контроль
Обов’язковий тематичний контроль необхідний у зв’язку:
з роботою школи над визначеною на навчальний рік методичною проблемою;
з необхідним поточним контролем (стан шкільної документації, охорона праці, санітарно-гігієнічний стан приміщень тощо)
Схема контролю

Об’єкти контролю Питання контролю Виконавці (методи контролю)
1. Вчитель, класний керівник Наявність розуміння актуальності проблеми
Теоретична підготовленість до її вирішення
Педагогічний досвід з проблеми
Заступник директора з навчальної роботи, психолог (тестування), заступник директора з виховної роботи, керівника МО, класні керівники (відкрите анкетування, бесіди, спостереження на уроках, виховні заходи, аналіз навчально-виховних планів класних керівників)
2.Батьки (тестування на батьківських зборах, бесіди, рекомендації)
Можливі висновки за результатами контролю:
розробити програму діяльності психолога;
формувати переконаність учителів і батьків у необхідності вирішення даної проблеми;
визначити програму теоретичного навчання вчителів і батьків з даної проблеми;
визначити терміни і структуру подальшого контролю.

Оглядовий контроль
Цю форму контролю варто проводити щороку, адже вона дає інформацію про дуже важливі питання роботи школи. Наприклад, про стан навчальних кабінетів на кінець року, стан навчально-технічного обладнання, забезпеченість учнів навчальною літературою тощо.
В результаті оглядового контролю можна з'ясувати професійний рівень кожного вчителя, побачити нове, передове в практиці роботи вчителя, спланувати конкретні заходи для надання допомоги тим, хто цього потребує.

Аналіз виконання навчальних планів і програм
1. Послідовність проходження навчального матеріалу і дотримання кількості годин, визначених програмою на кожну тему (відповідність проходження матеріалу календарному
плануванню).
2. Кількість годин, які заплановані до моменту перевірки (доцільно до моменту перевірки заготувати довідку, з якою звіряти фактично проведене число уроків).
3. Кількість фактично проведених уроків.
4. Виконання обов'язкового мінімуму практичних і лабораторних робіт.
5. Виконання обов'язкового мінімуму контрольних робіт.
6. Перевірка використання кількості годин, які відведено на повторення матеріалу, розв'язування задач.
7. Проведення консультацій, передбачених навчальними планами.
8. Проведення заліків і системи робіт для ліквідації прогалин з пройденої теми.


2.2.1 Вивчення системи робити вчителя
Під системою роботи вчителя розуміють весь комплекс його педагогічної праці, сукупність форм, методів і прийомів, властивих діяльності певного вчителя, які дають йому змогу отримувати ті або інші результати у навчанні та вихованні учнів. Вивчення СРВ – одна із форм внутрішкільного контролю, яка забезпечує фронтальну перевірку діяльності вчителя.

Орієнтовний план вивчення системи роботи вчителя

№п/п

Зміст роботи

Методи і форми вивчення
Кількість годин Дата Клас Хто вивчає
1 Аналіз об’єктивних даних про вчителя Робота з документами Заступник директора
2 Вивчення навчально-матеріальної бази для викладання предмета Бесіда, аналіз Заступник директора
3 Відвідування та аналіз системи уроків (назва тем, які передбачається вивчати) Спостереження і аналіз Заступник директора
4 Епізодичне відвідування уроків у класах різних вікових категорій (назва теми, класи) Керівники МО
5 Проведення контрольних зрізів знань ( назва розділу чи теми навчальної програми, класи) Тестування, усне опитування тощо Заступник директора, керівники МО
6 Співбесіда з учителем (питання самоосвіти, самоаналізу і аналізу відвіданих занять, стану виховної роботи в класі, ) Бесіда Заступник директора
7 Відвідування позакласних заходів з навчального предмета (назва заходу, тема) Спостереження та аналіз Керівники МО
8 Відвідування заходів з виховної роботи (назва заходу, тема) Спостереження та аналіз Заступник директора з виховної р.
9 Відвідування заходів по роботі з батьками Спостереження та аналіз Директор
10 Перевірка навчальної документації. Бесіда, аналіз, узагальнення
11 Аналіз та узагальнення матеріалів за наслідками
вивчення системи роботи Доповідна записка та проект наказу чи рішення педради Заступник директора
Пам’ятка по вивченню
системи роботи вчителя інформатики
І. Загальні положення
1.Стан організаторської роботи по забезпеченню комп’ютерної грамотності учнів, і введення в навчальний процес електронно-обчислювальної техніки.
2.Характеристика навчально-матеріальної бази. Підготовка кабінету обчислювальної техніки обладнанням мікро -ЕОМ.
3. Форми підвищення кваліфікації вчителя.
4. Забезпеченість учнів навчальними посібниками, а вчителя основою (програми, навчальні і методичні посібники) і додатковою навчально-методичною літературою.
5. Як оцінюють комп'ютерне навчання вчителі, батьки, громадськість.
II. Використання обчислювальної техніки.
1. Наявність мікрокалькуляторів, персональних комп’ютерів.
2. Використання обчислювальної техніки в процесі вивчення курсу, її результативність.
3. Використання обчислювальної техніки при вивченні інших загальноосвітніх предметів.
ІІІ. Стан викладання курсу, рівня навчальних досягнень і умінь учнів.
1. Рівень науково-теоретичної і методичної підготовки вчителя до викладання курсу.
2. Використання вчителем матеріалів місцевої преси, телепередач,
самоосвіта.
3. Стан викладання програми курсу.
4. Відповідність знань, умінь і навичок учнів вимогам програми.
5. Рівень засвоєння учнями основних понять курсу , (контрольна робота, усне опитування )
6. Вивчення причин, що забезпечують високий (низький) рівень знань.
7. Використання у навчальному процесі електронно-обчислювальної техніки і педагогічних програмних засобів.
2.2.2. Вивчення стану викладання навчальних предметів Вивчення стану викладання навчальних дисциплін – це постійна відповідальна і складна частина роботи заступника директора. Від того, як виконує її завуч, залежить не тільки якість навчального процесу, а й професіоналізм і настрій вчителя. Від того, як завуч побачить урок, як його проаналізує, які слова скаже вчителю, залежить те, чи окрилиться вчитель від його слів, чи захоче більше знати і рефлексувати власну діяльність, чи в нього опустяться руки і зникне будь-який ентузіазм. Багато практиків і вчених працюють над тим, як краще, ефективніше аналізувати урок. Дані рекомендації присвячені цій проблемі, це лише технічний бік проблеми. Все залежить від розуму, доброти, терпіння завуча.
Пам'ятка вивчення стану викладання математики
І. Навчально-виховна робота
1. Підготовка вчителя до уроку:
знання та використання вчителем вимог удосконалення програм, інших нормативних документів та інструктивно-методичних рекомендацій з питань викладання математики;
визначення вчителем мети уроку,
відбір форм і методів роботи на уроці, підготовка дидактичних матеріалів, наочних посібників і ТЗН.
2. Науково-методичний рівень викладання:
використання можливості програмного матеріалу для формування діалектико-матеріалістичного світогляду учнів;
глибина розкриття вчителем змісту програмного матеріалу;
науковість і доступність викладання;
забезпечення чіткого виділення та пояснення основних понять, теорем, формул, передбачених програмою;
використання вчителем найефективніших методів і прийомів викладання,
застосування наочності, ТЗН, мікрокалькуляторів;
форми і методи роботи вчителя з відстаючими і здібними учнями;
робота вчителя з розвитку логічного мислення учнів на уроках, розв'язування задач з аналізом, спеціальний підбір запитань, задач і вправ, виявлення раціональних шляхів розв'язку;
використання елементів лекційно-практичної форми навчання математики;
розвиток активної пізнавальної і розумової діяльності учнів;
виховання в учнів навичок самостійної роботи: розв'язування задач,
робота з підручником, довідником, таблицями;
повторення навчального матеріалу, його доцільність і зв'язок з новою і наступними темами;
вироблення в учнів прийомів усної лічби та навичок математичних обчислень;
система самостійних, практичних і контрольних робіт, їх зміст, ступінь
трудності;
співвідношення з трудністю й обсягом домашніх і класних робіт;
робота на уроках з профорієнтації учнів.
II. Позакласна робота, факультативні заняття.
1. Форми позакласної роботи: гуртки, клуби, товариства, предметні тижні, КВК, математичні конкурси, олімпіади, випуск бюлетенів, математичних газет. Залучення до них школярів.
2. Організація та зміст роботи факультативних занять.
ІІІ. Навчально-матеріальна база.
1. Наявність математичного кабінету і забезпечення його необхідним
обладнанням.
2. Наявність, зберігання та використання наочності, ТЗН.
IV. Керівництво і контроль.
1. Укомплектованість школи відповідними фахівцями, проходження ними курсової підготовки, атестації.
2. Математична робота з учителями. Самоосвіта, впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду.
3. Відвідування та аналіз уроків і позакласних занять дирекцією школи. Вивчення системи роботи вчителів. Ефективність наданих адміністрацією рекомендацій. Обґрунтованість управлінських рішень.
4. Розгляд стану викладання математики на засіданнях педагогічної ради, узагальнення матеріалів у наказах по школі.
V. Результативність навчання.
1. Стан виконання навчальних програм.
2. Стан знань, умінь і практичних навичок учнів, об'єктивність оцінок (за результатами директорських контрольних, практичних робіт та усного опитування;
володіння теоретичним матеріалом, математична культура школярів, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці;
наявність навичок усного рахунку і сформованість обчислювальних навичок;
ступінь розвитку мислення учнів, умінь розв'язувати задачі, обґрунтовувати
математичні розрахунки;
сформованість навичок роботи учнів з підручником, , таблицями.
Пам'ятка вивчення стану викладання фізики
І. Навчально-виховна робота.
І. Підготовка вчителя до уроку:
знання і реалізація вимог навчальної програми, інших нормативних документів та інструктивно-методичних рекомендацій з питань викладання фізики;
підготовка лабораторних робіт, завдань для практичних занять і проведення екскурсій:
підготовка навчального обладнання, дидактичного матеріалу.
ІІ. Науково-теоретичний і методичний рівень викладання. Результативність
навчально-виховного процесу:
політехнічна спрямованість уроків, формування матеріалістичного світогляду учнів;
науковість викладання, забезпечення доступності сприймання учнями програмного матеріалу;
здійснення зв'язку теорії з практикою, прищеплювання практичних навичок проведення експерименту, дослідів, розв'язування задач;
висвітлення досягнень вітчизняної науки і техніки;
забезпечення єдності процесу навчання, виховання і розвитку пізнавальних можливостей учнів;
поєднання навчальної роботи з профорієнтацією школярів;
якість демонстрацій, що проводяться на уроці, доцільність застосування наочних посібників;
використання міжпредметних зв'язків: форми і методи активізації діяльності учнів на уроці, формулювання навичок самостійного здобуття знань;
організація повторення навчального матеріалу на уроці і вдома:
методи і прийоми закріплення навчального матеріалу на уроці;
індивідуальна робота з учнями, диференціація навчання;
дотримання техніки безпеки і санітарно-гігієнічного режиму на уроках, особливо під час проведення дослідів і виконання лабораторних робіт;
ступінь засвоєння теоретичного матеріалу, якість знань, умінь, практичних навичок учнів;
систематичність та об'єктивність оцінювання знань учнів.
II. Позакласна робота, факультативи.
1. Організація і зміст гурткової роботи.
2. Організація і проведення фізичних вечорів, олімпіад та ін.
3. Випуск предметної стіннівки та бюлетенів, організація тематичних радіопередач.
4. Зміст роботи факультативів.
5. Робота лекторської групи вчителів та учнів старших класів з пропаганди досягнень науки і техніки.
6. Зв'язок школи з технічними гуртками позашкільних установ.
7. Організація позакласного читання учнями науково-популярної літератури з питань фізики і техніки.
III. Навчально-матеріальна база.
1. Наявність кабінету фізики, відповідність його обладнання Положенню та вимогам навчальних програм.
2. Стан виготовлення та використання саморобних навчально-наочних посібників і діючих моделей.
3. Стан зберігання навчально-виховних посібників та ТЗН. Дотримання техніки безпеки.
ІV. Результативність навчання.
1. Стан виконання навчальних програм.
2. Стан знань, умінь і практичних навичок учнів, об'єктивність оцінок
Пам'ятка вивчення стану викладання біології
І. Навчально-виховна робота
1. Підготовка вчителя до проведення уроків:
знання змісту навчальної програми та інших документів, творче використання інструктивно-методичних матеріалів з питань викладання біології:
планування роботи;
використання додаткової літератури під час підготовки до уроку (наукової, науково-популярної, хрестоматійної, періодичної преси);
забезпечення уроку навчально-наочними посібниками (таблицями, картками, гербаріями, муляжами, вологими препаратами, навчальними фільмами, колекціями).
2. Науково-теоретичний і методичний рівень викладання:
науковість викладання, формування діалектико-матеріалістичного світогляду;
політехнічна і практична спрямованість змісту навчання;
здійснення міжпредметних зв'язків;
використання раціональних методів і прийомів навчання, їх удосконалення;
доцільність вибору форм організації навчання та оптимальність їх поєднання,
місце лекційних і семінарських форм занять;
формування в учнів прийомів навчальної праці;
дотримання вчителем програмних вимог щодо виконання практичної частини: досліди, лабораторні роботи. практичні заняття і організація в школі навчально-дослідницької роботи на ділянках, у теплицях, оранжереях;
обсяг і складність домашніх завдань.
3. Діяльність факультативних і різних форм позакласної роботи (гурток юннатів, заняття на станції юних натуралістів).
II. Навчально-матеріальна база.
1. Наявність кабінету біології і відповідність його обладнання типовому
положенню:
забезпеченість мікроскопами, лабораторними лупами препаратним інструментарієм, лабораторним посудом;
наявність наочних посібників, періодичність їх використання.
2. Організація виготовлення саморобних посібників:
виготовлення учнями роздаткового матеріалу з ботаніки, зоології, анатомії, фізіології та гігієни людини, загальної біології;
наявність і доцільність використання ТЗН.
3. Навчально-дослідні ділянки в школі, зміст роботи на них. Наявність розсадника плодового саду, теплиці, парників, забезпечення насінням та іншим посівним матеріалом, збереження його в зимових умовах. Забезпечення учнів відповідним інвентарем для роботи на ділянках.
III. Результати навчально-виховного процесу.
1. Реалізація вчителем навчальних програм, відповідність здобутих учнями
знань, умінь і навичок програмним вимогам.
2. Рівень і якість засвоєння та розуміння учнями найістотніших положень, понять
і закономірностей.
3. Уміння учнів використовувати набуті знання для обґрунтування біологічних
законів, понять, явищ природи.
4. Характеристика системи набутих учнями знань, сформованість навчальних
практичних умінь і навичок, трудових умінь виробничого характеру.

Графік проведення контролю
за станом викладання навчальних предметів

Об'єкт перевірки Дата перевірки (місяць року)
  09 10 11 12 01 02 03 04 05 06
                     
                     
                     
                     
                     
                     

Умовні позначення:
У графах позначають буквами;
ФК - фронтальний контроль;
ТК - тематичний контроль;
ПК - попереджувальний контроль;
ЦК - цільовий контроль і т. д.
У графи заносять дати і вид контролю.


2.2.3. Аналіз уроку як цілісної складної педагогічної системи
Урок – основний аспект навчально-виховного процесу. Відвідування й аналіз уроку – важлива складова контролю з боку адміністрації школи. Від повсякденного вдосконалення уроку та вдумливого аналізу залежить весь педагогічний процес у школі.

Види аналізу уроку
I. Короткий оціночний аналіз — це загальна оцінка навчально-виховної функції уроку, що ха­рактеризує рішення освітнього, виховного та розвиваючого;завдань і яка дає оцінку їхньої реалізації.
II. Системний аналіз — це розглядання уроку як єдиної системи з точки зору рішення головного ди­дактичного завдання й одночасно рішення розвиваю­чих завдань уроку, забезпечення формування знань, умінь і навичок учнів, засвоєння ними способів на­вчання.
III. Повний — це система аспектних аналізів, що включають оцінку реалізації завдань уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за таки­ми характеристиками, як рівні засвоєння учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів, ре­зультативність уроку.

Орієнтовна схема повного аналізу уроку
1. Мета, завдання уроку (освітні, виховні, розвит­ку), їх взаємозв'язок та шляхи реалізації.
2. Готовність учителя та учнів до уроку, облашту­вання уроку, наочні та навчальні посібники, ТЗН, санітарно-гігієнічний стан класу і т. д.
3. Організаційна структура. Тип уроку, його місце в системі занять з предмета, чіткість, послідовність етапів уроку, дозування часу, відповідність етапів уро­ку характеру пізнавальної діяльності учнів.
4. Зміст уроку: науковість навчального матеріалу, його виховне та розвивальне значення; правильність відбору матеріалу за обсягом, змістом і труднощі для учнів; співвідношення теоретичного та дидактичного матеріалів; групування, класифікація матеріалу навко­ло ключових понять; спрямованість матеріалу на зв'язок із життям.

5. Методичне забезпечення уроку:
а) використання методів і прийомів навчання, ха­рактер їхнього сполучення, обґрунтованість їхнього вибору, доцільність та ефективність застосування (відповідність змісту матеріалу рівню підготовленості учнів і т. д.), відповідність принципам навчання. Темп навчальної роботи на уроці;
б) методика проведення різних частин уроку:
- поставлення пізнавальних завдань перед учнями;
- методика перевірки домашніх завдань;
- методика викладення нових знань;
- методика проведення та закріплення навчального матеріалу;
- методика перевірки та оцінки знань, умінь і навичок учнів;
- прийоми активізації пізнавальної діяльності школярів (їх сприйняття, пам'яті, мислення, уяви і т. д.);
- організація репродуктивної та творчої діяльності учнів, їх співвідношення;
- застосування на уроці проблемного та елементів програмованого навчання (використання навчальних карток, завдань, перфокарт і т. д.);
- врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, рівня їх підготовленості, здійснення індивідуалізації навчання та диференційованого підходу;
- організація різних видів самостійної роботи учнів (відтворювальних, творчих та ін.), їх місце на уроці;
- домашнє завдання (як задається, обсяг);
- здійснення виховного навчання на уроці; виховання свідомості й переконань, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості, культури, навчальної праці учнів;
- виявлення та застосування на уроці внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків у навчальному матеріалі;
- обґрунтування їхньої педагогічної доцільності.

6. Поведінка та діяльність учнів на уроці:
а) порядок і дисципліна учнів, методика їх підтри­мання;
б) активність, самостійність, інтерес до занять учнів різного рівня підготовленості; зосередженість і стійкість уваги на різних етапах уроку;
в) діяльність учнів, їхня організованість, охайність; ставлення до невстигаючих і порушників дисципліни; характер участі в роботі на уроці окремих учнів і всьо­го колективу;
г) ставлення учнів до вчителя і один до одного (підслуховування, боязкість, доброзичливість, повага, взаємна допомога, підказки і т. п.).
7. Характеристика ділових якостей учителя:
а) рівень наукових знань учителя і його підготов­леність до уроку;
б) знання вчителем теорії навчання та виховання учнів, методики предмета, психології та гігієни, його вміння застосовувати ці знання на уроці;
в) педагогічний такт, стиль у роботі, культура праці та поведінки, мова вчителя:
г) взаємостосунки вчителя з класом та окремими учнями, авторитет учителя.
8. Загальні результати уроку:
а) виконання плану уроку;
б) досягнення загальноосвітньої, виховної та роз­виваючої цілей уроку;
в) загальна оцінка уроку, результати його, ефек­тивність і якість;) висновки та пропозиції з подальшого вдоскона­лення роботи, закріпленню успіхів і усуненню помилок.

Орієнтовна схема структурного аналізу уроку
Структурний (поетапний) аналіз — це вияв­лення та оцінка домінуючих структур (елементів) уроку, їх доцільність, що забезпечує розвиток пізна­вальних здібностей учнів.
1. Тип і структура уроку.
• Тип, структура уроку, його місце в системі уроків з теми.
• Тема, цілі уроку (освітня, розвиваюча, виховна), дидактичні завдання на окремих етапах.
• Дозування часу.
2. Зміст і методика повторення навчального матеріалу.
• Повнота та глибина перевірки.
• Методика повторення, диференціація завдань.
• Охоплення учнів перевіркою, зайнятість класу.
• Об'єктивність та аргументація оцінки.
3. Робота над новим навчальним матеріалом.
• Вимоги програми.
• Науковість, зв'язок із життям, систематичність, доступність, співвідношення в навчальному матеріалі головного та другорядного.
• Відповідність матеріалу освітнім, розвиваючим і виховним завданням уроку.
4. Методи навчання.
• Оснащеність уроку наочними посібниками, ТЗН, дидактичними матеріалами.
• Обґрунтованість методів, що застосовуються.
• Активізація пізнавальної діяльності учнів.
• Використання методів проблемного навчання.
• Сполучення фронтальної та індивідуальної форм роботи з учнями.
• Самостійна робота з учнями.
• Методика контролю та обліку знань учнів у процесі викладення нового матеріалу.
5. Засвоєння нового матеріалу.
• Відбір матеріалу для формування знань, умінь і навичок.
• Самостійна робота під час закріплення.
• Зворотний зв'язок. Оцінка відповідей учнів.
6. Домашнє завдання.
• Обсяг, характер матеріалу.
• Наявність і характер інструктажу.
• Диференційованість завдання.
7. Характер діяльності вчителя.
' Рівень педагогічних вимог до праці учнів, до розвитку їхнього мовлення, мислення.
• Мова вчителя, стиль його поведінки, взаємостосунки з учнями.
8. Результати уроку.
• Підбиття підсумку уроку, виконання накресленого плану уроку.
• Досягнення освітніх, розвиваючих і виховних цілей уроку.
• Якість знань, умінь, навичок учнів.

Орієнтовна схема психологічного аналізу уроку
Психологічний аналіз - це вивчення вико­нання психологічних вимог до уроку (забезпечення пізнавальної діяльності учнів розвиваючого типу).
1. Організація пізнавальної діяльності учнів.
• Як на уроці були створені умови для продук­тивної праці мислення та уяви. (Існують різні види мислення: активне, самостійне, творче). Активне може і не бути самостійним. Са­мостійне — це не завжди творче. Творче ж мислення обов'язково буде і активним, і са­мостійним. Творча праця неможлива без про­дуктивної діяльності уяви. Створення нових образів — кінцевий результат діяльності уяви. Уява називається відтворювальною тоді, коли вона відтворює в
образах картини за описом, кресленням, схемою, картою і т. д. Творча уява породжує явища, в котрих втілюються замисли та моделі нових суспільне цінних предметів.
• Як домагався вчитель потрібної вибірковості, осмисленості, цілісності сприйняття учнями вивчаючих предметів.
• Як учитель використовував у своїй праці переко­нання, навіювання.
• Як домагався вчитель зосередженості та стійкості уваги учнів.
• Що робив учитель для більш успішного за­пам'ятовування матеріалу учнями та які особли­вості довільного, механічного і смислового за­пам'ятовування виявились у школярів на уроці.
• Які прийоми залучення і підтримки уваги та розвитку уважності на уроці.
• Які форми роботи використав учитель для актуалізації в пам'яті учнів раніше за­своєних знань, необхідних для розуміння нового матеріалу (індивідуальне опитуван­ня, співбесіда з класом, вправи та ін.).
2. Організація діяльності мислення та уяви учнів на уроці в процесі формування знань і вмінь.
' Як учитель використав відтворювальну та творчу уяву під час викладення нового матеріалу.
• На якому рівні формувались знання учнів: на рівні конкретно-чуттєвих уявлень, понять, узагальнюючих образів, «відкриттів», виведених формул тощо.
• За допомогою яких прийомів учитель домагався активності й самостійності мислення учнів: сис­тема запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного розв'язуван­ня задач, використання задач з недостатніми та зайвими даними, організація пошукової,
дослідницької праці на уроці, індивідуальної, парної, групової і колективної форм праці тощо.
• Якого рівня розуміння домагався вчитель від учнів: описового, порівняльного, узагальнюючого, оціночного, проблемного. Як керував учитель формуванням переконань та ідеалів.

Орієнтовна схема аналізу уроку проблемного типу
1. Готовність учителя та учнів до уроку (зовнішня).
2. Внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку.
3. Організаційні дії вчителя (за необхідності).
4. Планування вчителем і повідомлення учням за­вдань уроку.
5. Актуалізація знань і способів діяльності учнів.
6. Які методи проблемного навчання використову­вались учителем (пошукові, дослідницькі, проблем­ний виклад).
7. Застосування проблемних методів у навчанні школярів.
8. Співвідношення діяльності вчителя та діяльності учнів.
9. Обсяг і характер самостійних робіт учнів і співвідношення репродуктивних і продуктивних са­мостійних робіт.
10. Облік учителем рівнів актуального розвитку учнів і зони найближчого їх розвитку.
11. Способи підвищення в учнів позитивної мотивації.
12. Постановка вчителем проблемних питань, створення проблемних ситуацій, показ їхнього розв'язування.
13. Володіння вчителем способами створення про­блемних ситуацій.
14. Дотримання правил ставлення навчальної проблеми.
15. Використання підручника, співвідношення ре­продуктивної і частково-пошукової роботи.
16. Відповідність підбору наочних посібників ви­мозі проблемного навчання.
17. Формування спеціальних і загальних навчаль­них умінь учнів.
18. Наявність в учнів пізнавальних умінь: формулю­вання проблеми, висування та обґрунтування гіпотези, знаходження шляхів доведень (спростування) гіпотези, перевірка
правильності її розв'язання.
19. Уміння учнів здійснювати логічні операції.
20. Розвиток пізнавальних здібностей учнів на кож­ному етапі уроку (що це доводить).
21. Утруднення, що виникли в учнів всього класу, в окремих школярів, їхні причини. Як вони були усунені.

Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу уроку
Психолого-педагогічний аналіз уроку — од­ночасний аналіз дотримання педагогічних і психо­логічних основ процесу навчання.
1. Загальні відомості про урок. Дата, клас, пред­мет, число учнів за списком, скільки присутніх, який урок по порядку.
Обстановка в класі: чистота, освітленість приміщення, чи провітрене приміщення, порядок у класі, чи готові учні до уроку.
Обладнання: чи підготовлені наочні посібники, їхня доцільність і необхідність на уроці, чи підготовлена дошка. Як почався урок, як учні привітали вчителя, чи була потреба витрачати час на організацію класу, встановлення порядку та дисципліни.
Тема уроку. Цілі уроку: чи визначає вчитель мету уроку, чи інформує учнів про цілі та завдання уроку, як він це здійснює.
2. Тип і структура уроку. Який вибрано тип уроку. Доцільність вибору з точки зору теми в цілому і ди­дактичної мети заняття. Місце уроку в системі занять по цілому розділу. Зв'язок уроку з попередніми, як він здійснюється. Структура уроку: чи відповідає вона да­ному типу уроку, які помічені відхилення і чим вони викликані. Послідовність окремих етапів уроку.
За­безпечення цілісності та завершеності уроку. Як підбиваються підсумки.
3. Зміст уроку. Відповідність змісту програмі. Як пов'язано навчальний матеріал із сучасністю, місцевим оточенням школи. Встановлення між-предметних зв'язків. Як здійснюється розвиток інтелектуальних здібностей, моральних та естетич­них почуттів в учнів. Використання дидактичних матеріалів і обладнання кабінету. Чи досягнуто приросту, вдосконалення навичок, знань і вмінь на основі раніше засвоєного.
4. Методи і прийоми навчання на уроці. Яка си­стема методів застосовується; які методи і прийо­ми в ній сполучаються. Чи відповідають методи і прийоми навчання змістові матеріалу, типу, цілям, завданням уроку та віковим особливостям учнів. Чи відповідають методи навчання здійсненню за­вдань виховання.
Як дотримуються основні вимоги до уроку: виховні, дидактичні, психологічні, санітарно-гігієнічні.
Як розвивається на уроці спостережливість і логічне мислення в учнів. Види і місце самостійної праці учнів з підручником, як здійснюється формуван­ня в учнів уміння вчитися. Як використовуються для самостійної праці дидактичні матеріали і технічні за­соби навчання.
Формування в учнів навичок самоконтролю. Послідовність застосування завдань і вправ для ви­роблення навичок і вмінь. Прищеплення учням нави­чок самоконтролю.
Способи індивідуалізації та диференціації завдань для учнів в залежності від їхніх особистісних і вікових особливостей і підготовки. Забезпечення належної послідовності в самостійному застосуванні учнями знань, навичок і вмінь у ході уроку.
Оцінка знань учнів. Наскільки учні були підготов­лені до виконання домашнього завдання. Чи здійснювались диференціація та індивідуалізація домашніх завдань учнів. Обсяг домашнього за­вдання. На який час розраховано домашнє завдан­ня. Як учні підготовлені до успішного виконання домашнього завдання. Як попереджається перевантаження учнів домашніми завданнями.
5. Поведінка учнів. Наскільки учні залучені до ак­тивної розумової праці. Наскільки учні зацікавлені, старанні, дисципліновані. Як здійснювалась мотивація навчання протягом всього уроку, чи застосовуються для цього спеціальні прийоми. Ставлення учнів до вчителя. Які види творчих праць використав учитель на уроці і як керував творчою уявою учнів: пояснення теми і мети праці, навчання відбору та система­тизації матеріалу, обробці результатів і оформ­ленню роботи.
• Як на уроці здійснювалось формування стійкого й активного інтересу до навчального предмета та навчання в цілому.
6. Особистісний підхід до діяльності учнів на уроці.
• Які почуття дітей виявились на уроці, чим вони були викликані.
• Як здійснювалось керування спілкуванням учнів на уроці.
• Моменти уроку, де найбільш успішно формува­лись вольові якості школярів.
• Як здійснювався облік вікових та індивідуальних особливостей учнів.
7. Майстерність учителя.
• Які шляхи організації впливу і механізм впливу: наслідування, емпатія, рефлексія та ін.
• Уміння створювати психологічні умови для переконання: психологічний клімат, смислова єдність та ін.
• Уміння вчителя користуватися навіюванням як засобом (методом) педагогічного впливу.
• Як учитель керував спілкуванням учнів між собою на уроці.
• Які особливості самоорганізації вчителя: підго­товленість учителя до уроку, робоче самопочут­тя вчителя на початку уроку і в процесі його про­ведення: зібраність, розуміння теми та психо­логічної мети уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педа­гогічна імпровізація, педагогічний оптимізм, ви­нахідливість та ін.
• Педагогічний такт учителя.
• Психологічний клімат у класі.

Орієнтовна схема аналізу виховної спрямованості уроку
Аналіз виховної спрямованості уроку— це оцінка та виявлення шляхів найбільш ефективного використання навчального матеріалу для виховання якостей особистості учнів,
1. Використання виховних можливостей змісту ма­теріалу.
2. Доповнення навчального матеріалу історичними фактами.
3. Формування світогляду на уроці.
4. Формування моральних якостей особистості.
5. Виховання в учнів сумлінного ставлення до праці та навчання.
6. Оцінка виховних можливостей методів і прийомів навчання.
7. Використання виховних можливостей оцінки праці учнів.
8. Вплив особистості вчителя.
9. Характер діяльності та спілкування учнів на уроці.
10. Резерви підвищення виховних можливостей уроку.

Орієнтовна схема комбінованого аналізу уроку
Комбінований аналіз — це оцінка основної дидактичної мети уроку та структурних елементів.
1. Організація уроку.
• Організаційна чіткість уроку.
• Наявність плану.
• Ефективність використання ТЗН, наочних і навчальних посібників.
• Виконання психологічних і гігієнічних вимог до уроку.
• Зворотний зв'язок.
• Ведення зошитів.
• Розподіл часу на етапи уроку.
2. Особистісні якості вчителя.
• Який морально-психологічний клімат.
• Міра зацікавленості, доброзичливості та чуйності з учнями.
• Педагогічна культура, знання предмета, так, мова, зовнішній вигляд.
3. Ефективність навчання.
• Міра реалізації принципів науковості, міцності, усвідомленості знань, доступності, проблемності, зв'язок навчання з життям.
• Міра досягнення головної дидактичної мети уроку.
• Оптимальність методів і прийомів навчання.
• Ефективність контролю за знаннями учнів.
4. Ефективність виховної діяльності вчителя.
• Моральна спрямованість уроку.
• Формування трудових і навчальних навичок.
• Єдність навчання, виховання та розвитку.
• Естетичне, фізичне і гігієнічне виховання.
5. Ефективність діяльності учнів.
• Як реалізовано принцип розвиваючого навчання та принцип самостійності й активності.
• Працездатність учнів.
• Інтерес до праці.
• Навички самостійної праці.
• Уміння виділяти головне в навчальному матеріалі, планувати відповідь, аналізувати свою працю та працю товариша.
• Розвиток мовлення, письмових, графічних і спеціальних навичок.
• Рівень культури, раціональності та ефективності праці учнів.
• Організованість і дисципліна учнів. Зовнішній вигляд.

Орієнтовна схема структурно-часового аналізу уроку
Структурно-часовий аналіз— це оцінка вико­ристання часу уроку з кожного його етапу.
1. Раціональний розподіл всього часу (45 хвилин) між окремими елементами уроку, тобто чи доцільно було за даних умов виділяти саме такий час на опи­тування, на психологічну підготовку до сприйняття но­вого матеріалу, на пояснення нового, на закріплення чи домашнє завдання.
2. Раціональність кожного зі структурних елементів уроку: які його елементи треба було скоротити в часі, а які збільшити і для чого саме.
3. Розподіл часу всередині окремих структурних елементів уроку, тобто скільки часу в цілому було приділено на засвоєння нового матеріалу, в який час (початок, середина, кінець) уроку це відбувалось, як при цьому проводилась психологічна підготовка до сприйняття нового матеріалу, його подача та закріплення, застосування. Точно так само аналі­зується час здійснення таких елементів уроку, як опи­тування учнів, перевірка та домашнє завдання.
4. Якісне використання часу на окремі елементи уроку, тобто, приміром, як раціонально та ефективно під час вивчення нового матеріалу було використано час на опитування, що він дав, як працював при цьо­му клас, скільки часу говорив учитель.
5. Раціональність використання прийомів і методів навчання, тобто наскільки доцільні за даних умов були ті або інші види бесіди, самостійної роботи, фор­ми опитування і т. д.
6. Доцільність зв'язку між змістом матеріалу та ти­ми методами, за допомогою яких він повідомлявся і засвоювався.

Орієнтовна схема дидактичного аналізу уроку
Дидактичний аналіз — це аналіз основних дидактичних категорій (реалізація принципів дидактики, відбір методів, прийомів і засобів навчання і навчання школярів, дидактична обробка навчально­го матеріалу уроку, педагогічне керівництво са­мостійною пізнавальною діяльністю тощо).
1. Своєчасність приходу вчителя на урок.
2. Готовність до початку уроку.
3. Санітарний стан класу та особиста гігієна учнів.
4. Організація класу.
5. Детальний аналіз перевірки домашнього завдання.
6. Які методи та дидактичні прийоми викори­стовувались учителем під час перевірки пройде­ного матеріалу і їх відповідність поставленій меті.
7. Дидактична цінність методів і прийомів пе­ревірки завдання, які використовує вчитель, їх вихов­не значення.
8. Якість знань учнів.
9. Як активізував клас учитель під час перевірки знань, умінь і навичок.
10. Аналіз поведінки учнів на даному етапі.
11. Аналіз викладення нового матеріалу або ж закріплення попередньої теми: ясність і до­ступність подачі матеріалу вчителем; методи, що використовуються, та їх відповідність за­вданням уроку; засоби навчання, що використо­вуються, їхня доцільність.
12. Реалізація вчителем у ході всього уроку прин­ципів дидактики.
13. Розумові прийоми праці учнів, які використову­ються вчителем у ході уроку.
14. Аналіз останнього етапу уроку: домашнє завдан­ня (як задається, обсяг); своєчасність закінчення уроку.
15. Реалізація вчителем у ході уроку виховних завдань.
16. Педагогічна поведінка вчителя на уроці, самовладання, педагогічний такт.
17. Індивідуальний підхід до учнів, сполучення йо­го колективною працею в класі.
18. Уміння організувати клас на навчальну діяльність і підтримання дисципліни.
19. Володіння голосом, правильність мови, дикції, темп, виразність, жестикуляція.

Схема аналізу особистісно орієнтованого уроку

Спостереження Основні критерії
Використання індивідуального досвіду учнів
Виявлення цього досвіду шляхом постановки запитань. Організація обміну змістом власного досвіду між учнями. Підтримка учителем найбільш правильних версій.
Побудова на основі цих версій вивчення нового матеріалу
Застосування учителем на уроці дидактичного матеріалу Використання учителем різних джерел інформації Заохочення учнів до виконання нестандартних, проблемних завдань Добір завдань різної складності Застосування карток з описом основних навчальних дій та послідовністю їхнього використання.
Характер педагогічного спілкування Уважне вислуховування учнів, незалежно від рівня їхньої успішності Бесіда з дітьми на рівних, підтримка партнерських, доброзичливих стосунків. Підтримка незалежності учнів, упевненості в собі Прояв чуйності, доброзичливості вчителя до кожного учня Надавання допомоги дітям, які не встигають за темпом роботи класу.
Активізація способів навчальної праці Стимулювання учнів до застосування різноманітних способів навчальної роботи Аналіз усіх запропонованих способів, розв'язання проблем. Обговорення найбільш раціональних способів. Виявлення серед запропонованих учням найбільш особистісно-значимих шляхів розв'язання завдань.
Організація, навчально-виховного середовища та його вплив на учнів Рівень залучення кожного учня в роботу класу протягом усього уроку. Надання дітям можливості вибирати завдання серед різних варіантів, запропонованих учителем.
2.2.4. Схеми аналізу уроків з різних навчальних предметів
Схема аналізу уроку математики
1. Підготовка учителя до уроку (записи на дошці, обладнання, таблиці).
2. Обладнання робочого місця школяра (чи є все необхідне для уроку), підготовка учнів до уроку.
3. Чи правильно визначені вчителем навчальні, виховні, розвиваючі цілі? Які конкретно навчально-пізнавальні завдання ставив учитель перед учнями на уроці?
Чи досягнув учитель мети на уроці?
4. Відповідальність змісту уроку програмі. Місце серед інших уроків щодо вивчення всієї теми.
5. Виконання основних принципів дидактики (науковість, наочність, доступність, єдність теорії з практикою).
6. Як визначено структуру уроку, види, прийоми і методи роботи відповідно до мети, змісту уроку і рівня підготовленості учнів класу?
7.Як здійснювався диференційований підхід у навчанні школярів? Попередження неуспішності учнів.
8. НОП на уроці, раціональне використання часу на уроці.
9. Контроль за знаннями учнів. Форми контролю. Види опитування. Об'єктивність.
10. Способи розвитку розумової діяльності школярів.
11.Система повторення.
12. Види перевірки домашнього завдання.
13. Усвідомлення у засвоєнні учнями правил, математичних понять, математичної символіки.
14. Розвиток математичної мови.
15 . Як розв'язувалося завдання — озброїти учнів методами самостійної роботи (проведення спеціальних індивідуальних завдань, самостійна робота з підручником, літературою, навчаючих самостійних робіт)? .
16. Прищеплювання інтересу до предмета.
17 . Міжпредметні зв’язки.
18. Спілкування вчителя з учнями (такт, вміння володіти класом, бажання допомогти учневі).
19.Домашні завдання (рівень, обсяг, інструктаж, врахування індивідуальних можливостей).

Схема аналізу уроку хімії
1. Чи відповідає зміст уроку поставленій меті, чи правильно дібраний матеріал.
2. Чи відповідає теоретичний рівень викладу матеріалу рівню класу. Як використовується програма.
3.На якому науковому рівні викладається матеріал.
4. Чи здійснюється зв'язок із вивченим раніше. Як використовуються міжпредметні зв'язки.
5. Добір методів та засобів викладання матеріалу.
6. Застосування наочності.
7. Вимоги до хімічного експерименту:
а) підготовленість та стан обладнання;
б) дотримання техніки безпеки;
в) уважне ставлення учнів до роботи;
г) аналіз та фіксування дослідів.
8. Мова вчителя.
9. Контроль та оцінювання. Форми контролю.
10. Диференціація навчання.
11. Домашнє завдання. Обсяг, доступність, інструктаж із виконання.
12. Досягнення мети та завдань уроку.
Схема аналізу уроку іноземної мови
1. Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактичне правильно, недостатньо чітко, неконкретна, дидактично виправдана).
2. Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовні, послідовні, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку поставленим дидактичним завданням).
3. Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіативний, комбінований характер мовної діяльності школярів).
4. Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні, доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, доцільні, стимулюючі).
5. Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіновані форми роботи, які сприяли формуванню мовних умінь і навичок).
6. Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, діафільми, епідіаскоп, кінофільм, таблиці, картини і т.д.)
7. Зворотній зв'язок (достатній, достатній частково, незадовільний).
8. Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні).
9. Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічне мовлення, монологічного читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній меті уроку).
10. Мовлення учнів має (рецептивний, репродуктивний, умовно-продуктивний, продуктивний характер), комунікативне (повністю, частково) обумовлене, необумовлене.
11. Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання навчальної опори (логічних аналогій, алгоритмів., схем, таблиць, зорових, складових, слухозорових : картин, ілюстрацій, озвучень картин та діафільмів і т.д.)
12. Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння і навички під час оперування лексичними одиницями, граматичними структурами (аналогічних, відмінних) ситуація усного спілкування, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).
13. Типовими недоліками в мовній підготовці школярів є (недосконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усвідомлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стимулюючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція і т.д.).
14. Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).
15. Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: (грамотно, недостатньо грамотно, незадовільно).

Схема аналізу уроку біології
I. Чи правильно визначена тема уроку.
1. Які нові питання, закони передбачається вивчити.
2. Як розкриваються навчальні й виховні завдання уроку.
3. Який навчальний матеріал планується повторити.
4. Які поняття формуються, які закріплюють відповідно до програми.
II. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку
наміченому плану.
III. Зміст уроку:
1. Відповідність змісту уроку програмі.
2. Наукова спрямованість уроку.
3. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом.
4. Дотримання принципу науковості та доступності.
5. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об'єкти, ТЗН).
6. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи та ін.)
7. Практичні роботи з натуральними об'єктами:
а розпізнання;
б) спостереження;
в) визначення;
г) зіставлення;
д) короткочасний експеримент (якщо він є на уроці).
8. Опора на раніше вивчене.
9. Зв'язок теорії з практикою.
10. Ознайомлення учнів з екологічними проблемами Наступність у вивченні матеріалу.
11. Ступінь самостійної навчальної діяльності учнів:
а) самостійність суджень;
б) усвідомлення запам'ятовування;
в) вміння використовувати наявні знання;
г) закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з підручником, обґрунтованість відповідей).
12. Диференціація навчання.
13. Контроль та оцінювання.
14. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж)

Схема аналізу уроку трудового навчання
1. Правильність формулювання теми уроку відповідно до державної програми.
2. Мотивація мети уроку.
3. Обґрунтованість типу уроку.
4. Педагогічна доцільність структури уроку, правильність витрат навчального часу окремі частини уроку.
5. Раціональність використання технічних засобів навчання, зокрема наочності.
6. Культура праці учнів.
7. Використання вчителем сучасних методів, форм, засобів навчання і виховання, ви оптимального їх поєднання в конкретних умовах.
8. Розвиток здібностей та інтересів школярів.
9. Відповідність поєднання методів навчання дидактичним завданням уроку.
10. Організація самостійної роботи учнів: характер самостійної діяльності учнів, послідовність видів і завдань самостійної роботи учнів.
11. Система врахування та оцінки знань учнів: умотивованість та об'єктивність оцінок, виставлених на уроці.
12. Доцільність поєднання індивідуальних форм перевірки знань учнів.
13. Педагогічна майстерність учителя: вміння організовувати клас, підтримувати дисципліну, самоконтроль та педагогічний такт, рівень мовлення, володіння голосом.
14. Загальна оцінка уроку: наскільки успішно було реалізовано виховні та основні завдання, конкретні висновки і пропозиції щодо уроку.

Схема аналізу уроку фізкультури
1. Підготовка вчителя до уроку.
2. Місце проведення.
3. Інвентар.
4. Своєчасність початку уроку.
5. Зовнішній вигляд учителя, наявність плану уроку.
6. Зовнішній вигляд учнів.
7. Шикування, здача рапорту, привітання, постановка завдань уроку.
8. Дозування у часі частин уроку. Мова, тон учителя, володіння правильною термінологією.
9. Фізіологічна послідовність під час виконання фізичних вправ (від легкого до складного і від складного до легкого).
10. Поведінка учнів під час уроку. Виховання свідомої дисципліни.
11. Професійно-методична підготовка вчителя.
12. Оцінювання знань і вмінь учнів, його об'єктивність, коментування (заохочення, оголошення подяки).
13. Фізичне навантаження на уроці.
14. Міжпредметні зв'язки.
Кожен урок розпочинати зі спортивних вправ. У ході уроку задіювати теоретичні відомості. Привчити учнів до самостійних занять. У заключній частині уроку підбити підсумок, виставити оцінки, дати домашнє завдання.
Примітка. Навчальну частину уроку можна не оцінювати.

Схема аналізу уроку в початкових класах
1.Як підготовлений вчитель до проведення уроку?
2. Чи відповідає тема уроку навчальній програмі?
3. Зміст уроку, його науковий рівень, зв'язок з життям.
4. Формування та реалізація триєдиної мети уроку.
5. Як активізував вчитель учнів до початку уроку? З яким настроєм учні прийшли на урок?
6. Чи цілеспрямовано перевіряв домашнє завдання?
7. Як працював учитель з обдарованими дітьми на уроці? Чи давав завдання підвищення складності?
8. Які методики застосовував?
9. Чи доцільно відібрав навчальний матеріал? Якою мірою цікавий і оригінальний матеріал?
10. Як використовувались вчителем умови для творчої роботи дітей?
11. Уміння вчителя концентрувати і переключати увагу учнів.
12. Психологічне розвантаження учнів.
13. Які види навчальної діяльності переважали на уроці?
14. Чи працював вчитель з дітьми з розвитку їхньої пам'яті ?
15. Які прийоми активізували мислення учнів?
16. Диференціація та індивідуалізація навчання.
17 .Як вчитель керував руховою активністю учнів?
18. Чи досить оцінок було виставлено на уроці?
19. Чи вирішені поставлені питання?
20. Яке місце на уроці мали ігрові моменти?
21. Як вчитель інтегрував навчальний матеріал даного уроку з навчальним матеріалом суміжних дисциплін?
22. З яким настроєм вчитель і учні закінчили урок?
23. Вияв комунікативних умінь вчителя.
24. Виконання основних санітарно-гігієнічних вимог.

Самоаналіз уроку – це спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який дає можливість шляхом особистого оперативного втручання впливати на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і правильне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.
Самоаналіз уроку вчителем дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:
учитель краще усвідомлює систему своєї роботи,
швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,
робить учителя психологічно захищенішим, впевненішим у собі,
поліпшує якість планування наступних уроків,
стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.
Що дає самоаналіз для керівника, який відвідує уроки?
Знання рівня мислення вчителя;
Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителю;
Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні плюсів і мінусів та їхніх причин;
Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.
Перш ніж вимагати від учителів самоаналізу уроків, доцільно ознайомити колектив з методикою такого самоаналізу.
Існують різі схеми самоаналізу уроків

Схема самоаналізу уроку № 1
Загальна структура уроку .
Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на уроці.
Реалізація основної дидактичної мети уроку.
Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.
Розвивальний аспект уроку.
Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.
Дотримання основних принципів дидактики.
Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.
Методи навчання.
Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.
Виховний аспект уроку.
Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.
Вчитель на уроці. Підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя.
Робота учнів на уроці.
Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися.
Гігієнічні умови уроку.
Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці.

Схема самоаналізу уроку № 2
Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками.
Які особливості класу було враховано під час планування уроку ?
Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Чим зумовлений такий вибір завдання?
Чим зумовлені вибір структури і типу уроку ?
Чим зумовлений вибір змісту, форм і методів навчання ( за елементами уроку )?
Які навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові умови було створено на уроці? Наскільки вони сприяли успішній роботі?
Чи були відхилення від плану уроку? Чому ? які саме ?
Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було перевантаження учнів?
Які висновки на майбутнє можна зробити з результатів уроку ?

Варіант алгоритму самоаналізу уроку
1. Характеристика класу.
Тут розглядають структуру міжособистісних стосунків: лідери, аутсайдери; наявність угруповань, їхній склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу.
Потім необхідно охарактеризувати вади біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматичні захворювання; особливості вищої нервової системи (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення.
Після цього варто охарактеризувати дефекти психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі йде характеристика розвитку психічних якостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, родини колективу.
Після цього можна перейти до аналізу недоліків підготовленості учнів ласу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми в навичках навчальної праці; погані звички і культура поведінки.
Потім розглядають недоліки дидактичних і виховних впливів школи, після чого недоліки впливу родини, однолітків, позашкільного середовища. (Звичайно, зовсім необов’язково під час кожного самоаналізу у року давати таку вичерпну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівником тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, а й на конкретних учнів).
2. Потім аналізують зовнішні зв’язки уроку: встановлюють місце і роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв’язку уроку з попередніми і наступними уроками.
3. Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу, чого треба домогтися в знаннях і вміннях, відповідно до специфіки учнівського колективу; який виховний вплив зробити на учнів; які якості почати, продовжувати, закінчити розвивати.
4. Характеристика задуму уроку (план): яким є зміст навчального матеріалу; як учні засвоюватимуть його, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльність; яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі; яка частину матеріалу вимагає допомоги вчителя під час засвоєння; що необхідно добре запам’ятати, а що використовувати тільки для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити і на що обіпертися під час засвоєння нового; як закріпити знову вивчене; що буде цікавим і легким, а що складним; яким чином будуть досягнуті виховне й розвивальне завдання.
5. Як побудовано урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку, виділення навчально-виховних моментів, що найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.
6. Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз етапів, які, на думку вчителя, найсильніше позитивно або негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм.
7. Функціональний аспект аналізу; визначають наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Визначають вдалі і невдалі моменти в діяльності вчителя і учнів, аналізують відповідність стилю взаємин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.
8. Оцінка кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розриву між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цього розриву; оцінка досягнення виховних та розвивальних завдань уроку, висновки та самооцінка уроку.

Перший критерій : виконання державних програм у повному обсязі. Оцінюючи роботу вчителів, необхідно переконатись, що вони працювали згідно з програмою, забезпечили вивчення передбачених тем, виконання практичних, лабораторних і контрольних робіт, екскурсій. Другий критерій : рівень знань і розвитку учнів, ступінь їх самостійності, оволодіння навичками навчальної праці, інтелектуальними вміннями. Третій критерій : якість навчально-виховної роботи на уроці. Чи вчить, виховує вчитель на уроці, чи добивається він того, що саме під час уроку відбувається процес формування знань, розвиток самостійності, чи здійснюється виховання в процесі навчання?
    Особливо треба приділити увагу питанням: які методи роботи застосовує вчитель, чи вміє він обирати оптимальні прийоми навчання з урахуванням навчального матеріалу і особливостей класу? Не існує універсальних методів навчання, їх нескінченна множина. Вибір правильних методів - ознака професійної майстерності. Четвертий критерій : диференційований підхід до учнів у процесі навчання, який забезпечує оптимальний розумовий розвиток учнів, попереджає неуспішність. Одним із способів перевірки ступеня ефективності індивідуального підходу до учнів в умовах колективної роботи з класом є вивчення системи роботи вчителя із слабими та відстаючими учням, а також з тими, хто проявляє особливий інтерес до вивчення того чи іншого предмету, роботи вчителя після уроків.
Критерії оцінювання діяльності вчителя
1. Дидактична діяльність учителя:
• методи пояснення нового матеріалу;
• способи активізації розумової діяль­ності учнів;
• методи залучення школярів до пошу­ку;
• здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;
• організація навчання за новими техно­логіями;
• мотивація навчальної діяльності;
• самостійна робота учнів на уроці;
• форми роботи з книгою;
• форми виявлення й оцінювання! знань;
• практична спрямованість уроку, зв'я­зок навчання з життям;
• ефективність і доцільність використан­ня ТЗН, наочності;
• дотримання гігієнічних вимог до уро­ку;
• оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуальний його ха­рактер).
2. Рівень навчальних досягнень учнів від­повідно до навчальної програми.
3. Рівень вихованості учнів.
4. Творчість учителя у підготовці до уро­ку та його проведення.
5. Активні форми роботи на уроці.
6. Позакласна робота вчителя.
7. Результативність роботи з обдаровани­ми дітьми.

Рівні результативності діяльності учителя
I. Репродуктивний: учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.
II. Адаптивний: учитель уміє пристосовувати свої знання і уміння до особливостей аудиторії.
III. Локально-моделюючий:
учитель володіє стратегіями навчання, зна­ннями, вміннями та навичками з окремих розділів курсу, вміє формувати педагогіч­ну мету, передбачувати результат, забезпе­чувати послідовне включення учнів у на­вчально-пізнавальну діяльність.
IV. Системно-моделюючий:
учитель володіє стратегіями формування в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета.
V. Творчо-моделюючий: учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб формування осо­бистості учнів.

Параметри творчої діяльності вчителя
• Чи розробляє вчитель нові підходи до на­вчання, виховання й розвитку учнів.
• Наскільки реалізує та змінює (моделює) зміст, форми, методи і засоби навчаль­но-виховного процесу.
• Як реалізує на практиці принципи особистісно орієнтованого навчання, від­шукує шляхи створення творчої атмос­фери.
• Як повно володіє формами і методами організації навчально-пізнавальної ді­яльності учнів з метою їхнього розви­тку.
• Наскільки оригінальне конструює на­вчально-виховний процес.
• Чи здійснює постійний самоаналіз сво­єї професійної діяльності.

Довідник завуча: планування
Заступник директора відповідає за правильну організацію виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання, здійснює контроль постановки навчально-виховної роботи, успішності й відвідуваності учнів, регулює навантаження вчителів, організує методичну роботу, складає розклад навчальних занять і звіти про стан НВР

I. ПЛАНУВАННЯ

1. Заступник директора комплектує класи.

2. Складає разом із директором школи план роботи школи на рік, навчальні півріччя.

3. Керує складанням тематичних планів учителів, затверджує їх. Систематично контролює складання поурочних планів і дає вказівки про якість цих планів, учить планувати навчальний процес.

4. Складає розклад уроків і позакласних занять, розклад консультацій та інших додаткових навчальних занять для учнів.

5. Організує заміну вчителів, які не вийшли на роботу, веде книгу обліку заміщених уроків. Веде та підписує табель для нарахування заробітної плати вчителям.

6. Відвідує уроки, консультації, класні виховні заходи, аналізує їх, дає методичні вказівки. Як правило, завучі повинні здійснювати 6-8 контрольних процедур у тиждень (перевірка уроків, класних журналів, факультативів тощо).

7. Організує та контролює застосування на уроках ТЗН.

8. Разом із директором школи складає графік внутрішньошкільного контролю, що включає різного роду перевірки навчальних досягнень учнів, терміни перевірок, відповідальних за перевірку, підсумкове оцінювання.

9. Контролює виконання навчальних програм.

10. Організує методичну роботу у школі, узагальнення й поширення педагогічного досвіду.

11. Перевіряє ведення класних журналів, щоденників, зошитів учнів.

12. Здійснює контроль успішності й поведінки учнів.

13. Контролює виконання рішень і постанов, що відносяться до сфери діяльності завуча.

14. Здійснює особистий контроль над групою учнів з низькою успішністю або відхиленнями від норм поведінки.

15. Допомагає в роботі піклувальної ради.

16. Організує самоосвітню роботу вчителів.

17. Приймає відвідувачів.

Організаційні та методичні документи

1. План роботи школи, у тому числі графік навчального процесу та внутрішньошкільного контролю.

2. Розклад навчальних занять.

3. Графік написання контрольних робіт.

4. Плани роботи методичних об'єднань.

5. Графік роботи гуртків.

6. Режим дня.

7. Правила внутрішньошкільного розпорядку для учнів.

8. Єдиний орфографічний режим.

9. План роботи батьківського лекторію.

10. План проведення традиційних заходів.

11. Тематичні плани.

12. Плани класних керівників.

13. Журнал обліку відвідуваності школи учнями.

Документація завуча школи

1. Графічне планування:

а) розклад уроків;

б) розклад гурткових занять;

в) графік контрольних робіт;

г) розклад роботи вихователів ГПД;

д) розклад роботи шкільних, районних семінарів, нарад;

е) графік занять учителів на міських курсах.

2. Папки:

а) план роботи школи;

б) план роботи завуча на рік, на місяць (на тиждень);

в) план роботи М/ПРО, наступності в д/с;

г) копії відомостей на зарплату;

д) реєстрація замін;

е) інструкції, накази (картотеки на них);

ж) зведення успішності за роками;

з) методична робота: плани, протоколи.

3. Журнали:

журнал пропусків і заміни уроків (пронумерований, скріплений підписом директора школи та печаткою школи).

4. Зошити:

а) щомісячне планування роботи завуча;

б) запис відвіданих уроків (краще на окремих аркушах);

в) облік підвищення кваліфікації та самоосвіти;

г) індивідуальні співбесіди з учителями;

д) наради у школі, районі. Тести, аналізи адміністративних, районних і міських контрольних робіт;

е) списки учнів - за класами, секції, гуртки, ГПД;

ж) перевірка класних журналів:
виконання програми;
контрольні та практичні роботи;
екскурсії;
ТЗН;
домашнє завдання - кількість та якість;
позакласне читання;
опитування учнів, опитування учнів з низькими навчальними досягненнями;
перевірка щоденників, зошитів, навчальних планів.

Відвідуваність учнів (щоденний контроль відвідуваності «важких» учнів).

Рух учнів, первинний запис дітей. Узагальнення досвіду школи, передового досвіду.

Тижнева циклограма заступника директора школи

ПОНЕДІЛОК

Робота з педагогічними кадрами: педради, наради при директорі, при завучі, інструктивно-методична нарада, педчитання, науково-практичні конференції. Відвідування уроків (1).

ВІВТОРОК

Методичний день: засідання методради, М/О, кафедр та ін. Перевірка зошитів, робота з бібліотекою, з нормативними документами. Відвідування уроків (1).

СЕРЕДА

День роботи з дитячими колективами: засідання учкому, підготовка марафонів, злетів, олімпіад. Індивідуальна робота з учнями. Відвідування уроків (1-2).

ЧЕТВЕР

Виробничі наради, рейди з перевірки стану кабінетів. Робота зі щоденниками й особистими справами учнів, ГПД, факультативи, гуртки. Робота з молодими фахівцями. Відвідування уроків (1).

П'ЯТНИЦЯ

Робота з батьками: зустрічі, засідання комітетів, організація консультацій для батьків. День нарад у районі (третя п'ятниця місяця).

План роботи завуча початкових класів

I. Основні напрями в роботі

Школа здійснює свою діяльність за такими напрямами:

1. Робота педагогічного колективу з виконання Закону «Про освіту».

2. Робота з педагогічними кадрами та підвищення їхньої кваліфікації.

3. Керівництво навчально-виховним процесом.

4. Система внутрішньошкільного процесу.

5. Спільна робота школи, родини, громадськості.

6. Педагогічна пропаганда.

7. Зміцнення матеріальної бази.

8. Фінансово-господарська діяльність.

9. Організаційно-педагогічна діяльність.

II. Робота з виконання закону «Про освіту»

1. Провести облік дітей мікрорайону (рейд по всеобучу).

2. Скласти список шестиліток.

3. Перевірити обліковий склад учнів за класами.

4. Перевірити забезпеченість підручниками

5. Провести організаційні батьківські збори в перших класах.

6. Провести батьківські збори за підсумками першого навчального тижня в перших класах.

7. Організувати безкоштовне харчування, зібрати документацію.

8. Організувати матеріальну допомогу родинам, які її потребують.

9. Записати учнів у 1-й клас.

10. Організувати групи та класи подовженого дня.

11. Виявити учнів, які не відвідували дитячий садок.

12. Організувати контроль безкоштовного харчування.

13. Проводити роботу з «важкими» дітьми та родинами:

а) створити картотеку на «важких» учнів;

б) проводити індивідуальні бесіди з учнями та їхніми батьками;

в) обстежувати вдома «важких» учнів»;

г) організувати контроль відвідуваності, успішності, поведінки учнів;

д) організувати контроль відвідуваності «важких» учнів ГПД, гуртків, їх участі в позакласних заходах;

е) організувати контроль роботи вчителя на уроці та в позаурочний час;

ж) залучити батьківський комітет до роботи з «важкими» дітьми.

14. Організувати щоденний контроль відвідуваності уроків.

15. Організувати контроль здійснення медичного нагляду та стану здоров'я:

а) оформлення «сторінок здоров'я» у класних журналах;

б) обстеження хворих дітей психоневрологом;

в) навчання вдома.

16. Провести обстеження дітей медико-педагогічною комісією.

III. Робота з педагогічними кадрами, підвищення їхньої кваліфікації

1. Скласти картотеку на вчителів і вихователів.

2. Скласти перспективний план підвищення кваліфікації вчителів через ВНЗ, лекції-консультації.

3. Організувати роботу з молодими фахівцями (індивідуальні бесіди та консультації, надання практичної допомоги, наставництво).

4. Продовжити роботу педагогічного колективу з теми. Поширити й узагальнити досвід учителів школи:

а) відкриті уроки;

б) виступ на педраді, М/О;

в) взаємовідвідування уроків;

г) нагромадження практичного матеріалу.

5. Здійснювати керівництво методичною роботою:

а) забезпечити методичне об'єднання рекомендаціями зі змісту й організації методичної роботи;

б) скласти графік відвідування уроків, графік взаємовідвідування уроків;

в) надавати методичну допомогу у проведенні відкритих уроків, відкритих занять у ГПД, у складанні доповідей;

г) проводити індивідуальні бесіди з учителями з тематики самоосвіти;

д) провести інструктаж із правильного ведення документації М/О;

е) відвідувати уроки та заняття ГПД з метою надання методичної допомоги вчителям і вихователям.

IV. Керівництво навчально-виховним процесом

1. Організація та проведення тематичних нарад при завучі:

а) інструктаж зі складання тематичного, календарного планування, планів виховної роботи, з ведення документації, про збереження підручників і зошитів;

б) про підготовку до шкільних педчитань з теми;

в) практична спрямованість методичної роботи у школі, про підготовку до огляду кабінетів;

г) організація, зміст, методика роботи зі слабовстигаючими учнями;

д) організація роботи з наступності 3-4-х класів;

е) організація повторення на уроках і в ГПД;

ж) про організацію роботи з майбутніми першокласниками;

з) про закінчення навчального року.

2. Розширення й поглиблення знань учнів з навчальних предметів у позаурочний час:

а) організація роботи предметних гуртків;

б) організація змісту занять за інтересами ГПД;

в) організувати зв'язок бібліотекаря з учителями з організації позакласного читання.

3. Позакласна виховна діяльність:

а) організація позакласних заходів;

б) методична допомога у проведенні свят.

4. Організація роботи з попередження й подолання недостатнього рівня навчальних досягнень:

а) індивідуалізація та диференціація навчання;

б) вивчення системи роботи над помилками;

в) організація перспективності навчання.

5. Посилення суспільно-корисної спрямованості уроків праці.

Профорієнтаційна робота:

а) здійснення міжпредметних зв'язків;

б) організація виставок творчих робіт учнів.

V. Спільна робота школи, родини та громадськості. Педагогічна пропаганда

1. Індивідуальна робота з «важкими» учнями та родинами.

2. Індивідуальні бесіди з батьками учнів.

3. Тематика батьківських зборів.

4. Консультації для батьків учнів зі слабкими навчальними досягненнями.

5. Лекторій для батьків.

6. Зв'язок з опорним пунктом міліції.

VI. Система внутрішньошкільного контролю навчально-виховного процесу та реалізації нормативних документів

1. Контролювати виконання державних програм при відвідуванні уроків, перевірці класних журналів, зошитів і щоденників учнів.

2. Контролювати ведення документації.

а) перевірка класних журналів (один раз на місяць) з метою:
вересень - правильність оформлення журналів;
жовтень - відвідуваність уроків, система опитування, використання ТЗН;
листопад - об'єктивність четвертних оцінок, робота зі слабовстигаючими учнями;
грудень - виконання державних програм, система проведення письмових робіт;
січень - правила дорожнього руху, охорона здоров'я, відвідуваність, робота з учнями, які мають слабкі навчальні досягнення;
лютий - система опитування, ТЗН, кіноуроки, предметні уроки;
березень - виконання державних програм, відвідуваність;
квітень - система повторення, робота зі слабкими учнями;
травень - правильність оформлення, виконання державних програм;

б) перевірка робочих зошитів з метою:

І чверть - дотримання єдиних орфографічних вимог;

II чверть - грудень - система роботи над помилками, перевірка обсягу класних і домашніх робіт;

III чверть - лютий - робота над каліграфією, дотримання норм оцінок, види письмових робіт;

ІV чверть - квітень - система роботи над помилками, індивідуальна робота;

в) перевірка зошитів для контрольних робіт (один раз на чверть) з метою:
вересень - наявність, правильність оформлення;
грудень - робота над помилками, дотримання норм оцінок, види контрольних робіт;
березень - дотримання норм оцінок та єдиного орфографічного режиму;

г) перевірка тематичних і календарних планів;

д) перевірка щоденників спостережень з метою:

жовтень, листопад, квітень - робота учнів зі щоденником спостережень;

е) перевірка особистих справ з метою правильності оформлення;

ж) перевірка щоденників учнів з метою:
жовтень - правильність ведення, єдиний орфографічний режим;
січень - робота вчителів і батьків зі щоденниками;
березень - робота вчителів і батьків зі щоденниками, норма домашніх завдань;
травень - перевірка правильності ведення щоденників.

3. Контролювати рівень викладання.

а) відвідувати уроки з метою:
вивчення роботи вчителів зі слабовстигаючими учнями;
активізація методів навчання на уроці;
організація самостійної роботи на уроці;
виховна спрямованість уроку;
диференціація й індивідуальна робота на уроці;
використання матеріалів кабінету на уроці;
сполучення індивідуального опитування з фронтальною роботою класу;
розвиток навичок усних обчислень;
розвиток логічного мислення;
творча активність учнів на уроці і т. д.

4. Контролювати рівень навчальних досягнень учнів:
1-3-й класи - математика - усні й письмові обчислювальні навички (15 хвилин);
1-3-й класи - математика - уміння вирішувати задачі;
1-і класи - рідна мова - підсумковий диктант;
2-і класи - рідна мова - диктант;
2-і класи - рідна мова - «склад слова». Тематична перевірка;
3-і класи - російська мова - диктант;
3-і класи - рідна мова - «склад слова». Тематична перевірка;
1-і класи - читання - перевірка техніки читання;
3-і класи - читання - перевірка техніки читання;
2-3-і класи - природознавство.

За результатами контрольних робіт зробити аналіз. Виділити типові помилки, причини їх виникнення, шляхи ліквідації.

5. Контролювати роботу ГПД.

6. Проводити наради вчителів при завучі за результатами контролю:

а) про підготовленість учнів 1-х класів до школи;

б) про результати перевірки документації;

в) про результати роботи зі слабовстигаючими учнями на уроці;

г) про підсумки успішності за перше півріччя;

д) про підсумки проведення шкільних і районних педчитань;

е) про результати огляду кабінетів;

ж) про роботу з наступності (3-і, 4-і класи за результатами контрольних робіт).

7. Контроль методичної роботи:

а) відвідування всіх засідань М/О;

б) контроль ведення документації М/О;

в) контроль виконання плану роботи М/О.

8. Контроль виховної роботи:

а) складання графіка позакласних заходів і контроль його виконання;
б) контроль гурткової роботи у класах і ГПД (вересень, лютий).

VII. Зміцнення матеріальної бази

1. Оснащення ГПД меблями, іграми, необхідним устаткуванням.

2. Оснащення класів-кабінетів необхідним устаткуванням (ТЗН, дидактичними матеріалами і т. д.).

3. Оснащення кімнати з праці.

VIII. Фінансово-господарська діяльність

1. Вести облік заміщення уроків.

2. Складати табель уроків.

3. Вести облік безкоштовного харчування.

IX. Основні організаційні та педагогічні заходи

1. Складання розкладу уроків.

2. Розподіл класних і групових кімнат.

3. Комплектування класів і груп.

4. Складання графіка обслуговування класів, шкільної їдальні.

5. Складання графіка роботи ГПД.

6. Організація педчитань.

7. Підготовка до нарад при завучі, директорі.

8. Підготовка до педрад.

Орієнтовний план роботи завуча за місяцями

ВЕРЕСЕНЬ

Загальні питання.

1. Оформлення вчительської.

2. Оформлення журналів, графіків, складання розкладу.

3. Перевірка тематичних планів.

4. Бесіди з учителями про ведення журналів.

5. Знайомство з новими вчителями.

6. Особисті справи учнів.

7. Розклад факультативних гуртків.

8. Плани, списки гуртків, секцій, ГПД, заяви, накази.

9. Підвищення кваліфікації.

10. Питання про підручники.

11. Оформлення журналу відвідуваності «важких» учнів.

12. Нарада вчителів, які працюють у 4-5-х класах (наступність).

13. Під строгий контроль роботу зі слабкими учнями.

14. У щоденники учнів уклеїти лист для обліку позакласного читання.

15. Харчування учнів.

16. Відвідування уроків із другого дня.

17. Глибоке «зондування» знань учнів на початок навчального року, контрольні роботи, техніка читання. Індивідуальна робота під суворим контролем.

18. Організація занять удома.

19. Засідання М/О.

20. Організація чергування по школі (учителів).

21. Глибокий медичний огляд учнів.

22. Бесіда з учителями про ППД.

23. Графік контрольних робіт.

24. Співбесіда за програмами (запитаннями з пояснювальних записок).

25. Складання перспективного плану перепідготовки вчителів:
співбесіда із самоосвіти;
перевірка наявності підручників;
організація індивідуального навчання вдома;
підготовка до здачі ОШ-1;
тарифікація.

26. Наказ про розподіл годин по ГПД (консультації).

27. Списки учнів для занять лікувальною фізкультурою.

ЖОВТЕНЬ

1. Бесіда з учителями про роботу з «важкими» дітьми.

2. Перевірка збереження підручників.

3. Перевірка індивідуальної роботи з учнями.

4. Попередні підсумки успішності.

5. Картотека на «важких» учнів. Індивідуальні бесіди з «важкими» учнями та їхніми батьками. Обстеження вдома.

ЛИСТОПАД

1. Відвідування уроків читання з метою перевірки робіт з відпрацьовування техніки читання та звуколітерного аналізу слова.

2. Контроль єдиного орфографічного режиму.

3. Аналіз роботи.

4. Перевірка класних журналів, «сторінка здоров'я» (систематика роботи вчителя, урахування рівня навчальних досягнень учнів).

5. Перевірка тематичних і поурочних планів.

6. Перевірка зошитів, щоденників.

7. Увага слабовстигаючим учням (відвідати ряд уроків, оцінити їхній рівень, методику повторення, визначити групи відстаючих).

8. Підготовка до педчитань.

9. Підбиття підсумків роботи з молодими фахівцями.

10. Огляд кабінетів (1-й тур).

11. Батьківські збори.

12. Вивчення системи роботи над помилками.

ГРУДЕНЬ

1. Організація обліку знань (перевірка журналів, відвідуваності уроків, бесіда з учителями про дітей, які викликають занепокоєння).

2. Робота з бібліотекою з позакласного читання.

3. Техніка читання в 1-х класах.

4. План закінчення першого півріччя.

5. Попередня педагогічна рада.

6. Підготовка матеріалів про відвідані уроки, перевірка журналів. Контроль відвідування ГПД «важкими» дітьми, їхня участь у позаурочній роботі.

7. Обстеження хворих дітей психоневрологом. Покази медико-педагогічної комісії, ПМПК. Відкриті уроки, виступи, взаємовідвідування.

СІЧЕНЬ

1. Організація праці та відпочинку вчителя в зимові канікули (оформлення кабінетів).

2. Підсумки першого півріччя (яка робота пророблена вчителем з реалізації рекомендацій), які задачі поставив учитель на друге півріччя.

3. Бесіда зі слабовстигаючими дітьми, перевірка їхніх навчальних досягнень.

4. Обстеження учнів:
які уроки викликають труднощі?
чим живе клас?
як допомагають товариші?
що читають?

5. Педагогічна рада за підсумками першого півріччя.

6. Перевірка зошитів учнів. Аналіз.

7. Перевірка взаємовідвідування уроків.

8. Батьківські збори.

9. Заповнення бланка замовлення бібліотекаря.

10. Складання розкладу.

11. Перевірка навчальної програми.

12. Організація роботи з наступності 4-5-х класів.

ЛЮТИЙ

1. Перевірка учнівських зошитів.

2. Складання графіка перевірки:
зробити аналіз, як учитель систематизує матеріал;
чи виділяє головне;
чи урізноманітнює види робіт;
які роботи даються для самостійної роботи;
характер домашніх робіт;
як учитель оцінює роботу учня.

3. Робота з відстаючими (відвідування уроків).

Мета: реалізація принципу індивідуального підходу до учнів. Наскільки глибоко вивчені причини відставання. Психологічний мікроклімат між учителем та учнем.

Питання повторення навчального матеріалу:
чи заклопотаний учитель ефективністю повторення;
чи формує навчання навички;
методи повторення (вибірково або поспіль);
чи виділяє вчитель головне;
чи приводить у систему знання шляхом порівняння, узагальнення, складання схем.

4. Перевірка уроків фізичної культури, планування робіт.

5. Перевірка журналів, якість оцінок, здача норм (списки, результати).

РИТМ РОКУ ЗАВУЧА

СЕРПЕНЬ ЗАВУЧА

Успіх розв’язання накреслених перед сучасною школою завдань у новому навчальному році багато в чому залежить від того, наскільки правильно завуч спланує організаційно-педагогічні та методичні заходи в серпні.

Це копітка робота. Вона забирає багато часу, сил, енергії. Та ваші зусилля окупляться сторицею: при вдалому плануванні матимете позитивний результат.

Саме тому в серпні завучеві так потрібна ретельність, точність, уважність. Адже він складає розклад занять на І семестр й здійснює «запуск» майже всіх ланок шкільної методичної системи.

Однак організація завучем методичної роботи не звільняє і директора школи від виконання певних методичних функцій. З метою оптимізації керівництва методичною роботою досвідчені керівники школи здебільшого практикують приблизно такий розподіл обов’язків:

директор школи — визначає організаційну структуру методичної роботи, основні проблеми для поглибленої роботи педагогічного колективу над ними; добирає керівників методичних об’єднань; розглядає й затверджує плани методичних об’єднань; створює сприятливі умови для методичної роботи; забезпечує участь працівників школи в позашкільній системі підвищення кваліфікації вчителів;

завуч — безпосередньо відповідає за планування методичної роботи; разом з головами методичних об’єднань розробляє заходи, які стають складовою частиною річного плану роботи школи; розглядає й подає на затвердження директорові плани роботи методичних об’єднань; організує й координує роботу всіх методичних ланок школи; інструктує методичний актив; керує роботою шкільного методичного кабінету.

Директор і завуч спрямовують усю роботу з вивчення і впровадження в практику передового педагогічного досвіду, рекомендацій діячів науки; здійснюють контроль за методичною роботою; рекомендують педагогічній раді або виробничій нараді для розгляду найважливіші питання; допомагають в організації самоосвіти вчителів, керують нею.

До початку навчальних занять, не пізніше як за тиждень, потрібно повністю оформити методичний кабінет, який, відповідно до Положення про методичний кабінет, затвердженого Міністерством освіти і науки України, рекомендовано створювати в кожній середній школі. Кабінет має стати організаційним центром роботи з підвищення фахової та методичної кваліфікації вчителів і вихователів даної школи, а також учителів з інших шкіл, що входять до складу міжшкільних об’єднань, створених на базі цієї школи.

На що треба звернути особливу увагу під час оновлення експозицій методичного кабінету?

Насамперед на стенд, де вміщено нормативні документи, що з’явилися протягом останніх місяців, навчальні програми й підручники на поточний навчальний рік, а також на бібліотеку науково-педагогічної й методичної літератури.

В анотований каталог книжкових видань і статей з педагогічної періодики записують праці, що вийшли друком упродовж літнього періоду. У цей час оновлюється картотека передового педагогічного досвіду. Важливо підібрати й скомплектувати матеріали, які можуть допомогти вчителям у проведенні перших уроків, позакласних заходів, засідань методичних об’єднань та іншої практичної роботи. Зокрема, доцільно підготувати такі стенди: «Увага: рекомендує наука і передовий досвід», «Питання оптимізації навчально-виховного процесу», «Сучасний урок: який він?» тощо.

У методичному кабінеті бажано мати по кілька варіантів кращих розробок уроків і заходів. Вони допоможуть учителеві уникнути одноманітності під час їх проведення, дадуть змогу проаналізувати власну щоденну роботу. Добре, якщо завуч встигне організувати випуск першого номера «Методичного бюлетеня» про особливості нового навчального року та педагогічні проблеми, які має розв’язати педколектив. Усі матеріали в методкабінеті оформляють і розміщують так, аби кожен мав змогу вільно користуватися ними під час самоосвітньої роботи.

Перший урок у всіх класах —тематичний. Завуч організовує обговорення заздалегідь підготовлених кращими вчителями різних варіантів поурочних планів і конспектів першого уроку. При цьому слід застерегти окремих керівників шкіл від спроб уніфікувати як поурочні розробки, так і методику самого уроку.

У серпні шкільний колектив досить часто поповнюється молодими вчителями. Отож завуч має потурбуватися, щоб вони не відчували себе «чужими», а якомога швидше призвичаїлися до нового оточення. Неформальне наставництво досвідчених колег, старших учителів, учителів-методистів теж має сприяти цьому. А в останній декаді серпня треба обов’язково провести перше засідання школи молодого вчителя й розглянути на ньому питання планування, ведення шкільної документації тощо.

Протягом останнього тижня серпня відбувається засідання педагогічної ради, на якому затверджують річний план роботи школи, обговорюють доповідь директора про завдання педагогічного колективу в новому навчальному році. Завучеві доцільно виступити з рекомендаціями щодо методичного забезпечення навчально-виховного процесу у вересні, розповісти про структуру методичної системи на новий навчальний рік: районні й внутрішньошкільні семінари, школи, передового досвіду, творчі групи, міжшкільні та шкільні методичні об’єднання; скласти плани відкритих уроків (заходів) та курсової підготовки тощо.

Найбільший обсяг роботи припадає на останній тиждень серпня. Саме в цей час відбуваються засідання шкільних методичних об’єднань і завуч має докласти зусиль, щоб на цих засіданнях, проаналізувавши попередній досвід роботи, конкретизувати й персоналізувати ті завдання, про які йшлося на районній педагогічній нараді. В центрі уваги засідань методоб’єднань — планування роботи відповідно до вимог навчальних програм, нових підручників і навчальних посібників.

Завуч інструктує голів методоб’єднань з питань планування їхньої роботи, допомагає визначити виконавців окремих заходів, бере участь у засіданні методичного об’єднання вчителів свого фаху та інших об’єднань, де передбачаються перевибори керівників.

Засідання методоб’єднання класних керівників організовують і проводять директор школи та заступник директора з виховної роботи. Проте завуч не повинен залишатися осторонь. Спрямовувати роботу класних керівників доцільно за методичними посібниками.

Предметом особливої турботи керівників школи є оптимізація праці класних керівників, запобігання формалізму в їхній роботі, узгодження праці вчителів-предметників і класних керівників.

Протягом останнього тижня вчителі планують власну роботу. Отож їм треба допомогти узгодити їхні плани із загальношкільними.

Спільно із завідувачами навчальних кабінетів завуч має оглянути робочі місця вчителя та учнів і визначити підготовленість навчально-методичного обладнання до перших уроків.

Особливо багато часу, нервового й розумового напруження потребує складання розкладу — основного навчального документа школи, який після затвердження директором школи (до 1 вересня) вивішують в учительській та в коридорі школи.

Розклад належно впорядковує не лише уроки, а й усю життєдіяльність шкільного колективу. Згідно з ним планують позаурочні заходи для школярів, учителів, решти персоналу школи. Тому, аби скласти науково обґрунтований розклад (до речі, існує кілька його типів), завучеві не варто шкодувати часу. Завучеві-початківцю насамперед корисно ознайомитися з літературою про психолого-педагогічні й санітарно-гігієнічні вимоги та технологію складання розкладу.

У серпні також необхідно скласти графік чергування вчителів по школі на перший семестр. При цьому не слід забувати, що для організації чергування учнів потрібно залучати учнівський парламент.

За тижневими планами в серпні завуч виконує такі справи:

• бере участь у підготовці й проведенні педагогічної ради за підсумками минулого навчального року та планує завдання на наступний навчальний рік;

• комплектує перші класи й стежить за тим, щоб були сформовані рівноцінні з педагогічного погляду класні колективи, допомагає класоводам провести збори батьків першокласників, можливо, виступає на них;

• проводить інструктивно-методичні наради з учителями з питань:

а) методика проведення першого уроку;

б) вимоги щодо ведення класного журналу;

в) єдині педагогічні вимоги до учнів;

• уточнює навчальні плани та програми;

• перевіряє стан забезпечення учнів підручниками;

• готує проекти наказів щодо організованого початку нового навчального року.

На початку навчального року прибувають учні з інших шкіл. їм слід допомогти якомога швидше увійти в новий для них колектив. Завуч має доцільно розмістити їх по класах, попередньо ознайомитися з новими учнями за їхніми характеристиками та під час співбесід із батьками.

Особливої уваги потребують новоприбулі п’ятикласники і десятикласники.

ВЕРЕСЕНЬ-ЖОВТЕНЬ ЗАВУЧА

Вересень — один із найбільш напружених і відповідальних місяців в організаційно-педагогічній діяльності завуча. Те, що ви не встигнете за цей період, важко буде надолужити пізніше.

За посадовим сертифікатом завуч школи має широке коло обов’язків. Кожен робочий день завуча складається з великої кількості невідкладних справ. Тому ефективність його праці значною мірою залежить від здатності оптимізувати власну діяльність, зокрема від уміння спланувати час в інтересах справи, зосередитися на головному, чітко визначити основний напрямок діяльності на семестр, місяць, на кожен тиждень і день, а також узгодити її з планом директора та інших працівників школи. Дуже корисно послуговуватися циклограмою праці завуча.

Успішне виконання службових обов’язків неможливе також без усвідомлення перспективи, визначеної в концепції національної школи та актуалізації педагогічного процесу на основі аналізу сьогодення в Україні, відповідних вимог Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Особливості діяльності завуча у вересні визначаються насамперед тим, що в цьому місяці закладаються основи педагогічного процесу всього навчального року. Курс шкільного життя на цей період у цілому вже вироблений, спланований і схвалений педрадою.

За планом колектив має виконати завдання, накреслені з урахуванням рішень декларативних матеріалів Мінмолодьспорт України щодо вдосконалення роботи школи.

Та накреслення шляху — лише початок справи, бо колектив «включається» в педагогічний процес не автоматично. Потрібна конкретизація й матеріалізація задумів у повсякденній роботі з групою або з окремими вчителями, учнівськими організаціями. У даному разі багато важить слово завуча-методиста, його інструктивні та організаційно-методичні поради.

На вересень припадає великий обсяг роботи, її ефективність і якість залежить від організаторських здібностей завуча. Тому в цей період так важливо правильно підібрати виконавців і вміло спланувати заходи. До речі, доцільно використовувати поетапне планування завдань і виконувати їх в такій послідовності, щоб виконання наступного етапу було забезпечене реалізацією попередніх. Творча атмосфера, ритмічність, прогнозування та усвідомлення кожним учителем перспективи своєї діяльності — ось що допомагає вдало розпочати педагогічний процес. З урахуванням цього завуч організовує методичну роботу в І семестрі.

До початку навчального року в методичних кабінетах шкіл комплектують матеріали, які допомагають вчителям під час проведення уроків, позакласних заходів, засідань методичних об’єднань та іншої практичної роботи. Для педагогів виготовляють стенди: «Основні педагогічні проблеми, над якими ми працюємо», «Впроваджуй досягнення науки і передового досвіду» тощо. Усією цією роботою керує завуч — організатор навчально-виховного процесу.

Перший урок нового навчального року — тематичний. І саме завуч забезпечує його проведення.

З цією метою на серпневій методичній оперативці відбувається обговорення розробок першого уроку для 1-4, 5-6, 10-11 класів, які готують кращі вчителі, а завуч інформує колектив про останні інструктивно-методичні матеріали Міністерства освіти, новинки педагогічної літератури.

Робота педагога — творча, надзвичайно складна й напружена, та особливо важко доводиться вчителям-початківцям. А якщо в шкільному колективі їх кілька? Як надихнути кожного з них, як активізувати професійні сили й здібності та розпочати творчий педагогічний пошук? Дати відповідь на всі ці «як» — ось завдання методичної роботи завуча з молодими фахівцями.

З цією метою у школах розробляють пам’ятки, за якими вчитель-наставник досліджує й аналізує уроки вчителя-початківця. Пам’ятки — тематичні. Вони допомагають коригувати сильні та слабкі сторони педагога в процесі праці. Наприклад, одна з них дає можливість визначити рівень навчальної взаємодії вчителя з класом, тому включає такі запитання:

— Чи зацікавив урок учнів?

— Чи забезпечується цілеспрямована розумова робота?

— Чи дотримується вчитель педагогічного такту?

— Чи створено умови для поглибленого сприйняття матеріалу, емоційного переживання?

— Чи існує зворотний зв’язок із класом та окремими учнями?

— Наскільки ефективно вчитель організовує самостійну роботу учнів, чи озброює їх навичками самоосвіти?

— Які етапи уроку були найбільш вдалими ?

— Що не вдалося виконати на уроці? Чому?

— Як усунути недоліки?

Призначення даної схеми запитань не стільки в тому, щоб контролювати, скільки в тому, аби знайти й розвинути найвдаліші методичні відкриття вчителя, допомогти йому перебороти труднощі й недоліки.

У перші дні вересня підбивають підсумки літньої курсової підготовки. З урахуванням прибулих учителів вносять необхідні корективи на вересень — грудень, визначають, кому слід відвідувати школу передового досвіду, хто братиме участь у районних, міських і внутрішньо-шкільних проблемних семінарах, творчих групах; хто буде відвідувати шкільні методичні об’єднання.

За вчителями, які потребують методичної допомоги, закріплюють досвідчених педагогів. Розробляють тематику науково-практичної конференції, яка відбудеться в період зимових канікул. Корисно використати альбом-естафету «Педагогічна скарбниця», де фіксують усе нове, оригінальне, що з’являється в практиці роботи вчителів школи.

Проводячи у серпні-вересні перші методичні оперативки, організовуючи індивідуальну методичну допомогу вчителям, масові методичні заходи, завуч, безперечно, може відчути задоволення від розпочатої справи, адже усе гаразд, усе відбувається за планом.

Проте не поспішайте, поміркуйте над тим, чи доцільно сплановано внутрішньо-шкільну систему методичної роботи і, головне, чи підпорядковано всі її структурні елементи виконанню головних завдань, поставлених перед школою?

Для цього в школі формують творчі групи, одна з яких (її склад — кілька класних керівників) може досліджувати питання «Ефективні методи розвитку громадської активності школярів», друга — здійснювати роботу над темою «Вдосконалення організаційних форм орієнтації школярів на робочі професії» тощо.

Але як зробити, щоб творчі групи не були ізольованими в своїй роботі, а їхні пошуки та знахідки зацікавили увесь педагогічний колектив?

До цієї справи завуч насамперед має залучити інших учителів, відкоригувати їхні плани роботи. Протягом перших двох тижнів навчального року в його обов’язки входить перегляд календарних планів учителів, керівників методичних об’єднань та вихователів груп подовженого дня. Перед тим як вони будуть узгоджені з директором, завуч дає поради, піклуючись про те, щоб залучити увесь педагогічний колектив до виконання нагальних проблем. Саме тому в процес самоосвіти вчителів рекомендується внести для поглибленого вивчення вдосконалені навчальні програми, новинки літератури. Ознайомлення з ними дасть можливість правильно зрозуміти досліджувану проблему. А робота в предметних методичних об’єднаннях має зосередитися на питаннях впровадження наукових рекомендацій, які ще не втілені всіма вчителями в практику.

Важливу роль у підвищенні рівня наукових знань учителів та в об’єднанні їхніх пошукових зусиль може відігравати проблемний, тематичний семінар «Як виховати справжню людину» за працями В.Сухомлинського. Василь Олександрович вважав, що один із секретів педагогічного керівництва полягає в тому, щоб спонукати вчителя до пошуку, до аналізу власної роботи та теоретичного осмислення практики. «Педагогічна ідея — це крила, на яких злітає колективна творчість. Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше і найпотрібніше в шкільному житті — колективна дослідницька робота» (див.: Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти т. — К., 1977. — Т. 4. С. 74-75).

Перше заняття семінару проводять в жовтні, а наступні — один раз на два місяці. Семінар є своєрідною трибуною для творчих груп. Тут учителі теоретично осмислюють запропоновані рекомендації. Згодом вдалі методичні знахідки будуть застосовані на відкритих уроках або на виховних заходах.

Отже, з усього сказаного можна зробити висновок про те, що завуч — це насамперед кваліфікований методист. На виконання методичних функцій у вересні-жовтні він витрачає в середньому 8-9 робочих годин на тиждень. Але водночас він є безпосереднім організатором педагогічного процесу, якісного виконання навчальних і виховних програм. Це займає основну частину його робочого часу. Адже лише на відвідування та аналіз уроків, факультативних занять, виховних заходів, контроль за підготовкою вчителів до них, виконання «диригентських» функцій щодо організації навчально-виховного процесу (складання розкладу, заміна відсутніх учителів) він потребує щодня 3-3,5 години. До речі, в цей час завуч має залишатися вчителем учителів, тобто виконувати методичні функції. А це не так просто навіть для завуча з багаторічним стажем.

Тому так важливо встановити й дотримуватися раціонального режиму та ритму керівної діяльності.

Адже практика свідчить, що завдяки цьому можна уникнути непродуктивних витрат часу. Отож більшість основних керівних функцій завуч виконує циклічно, тобто визначає види робіт, які проводить щоденно (відвідування та аналіз уроків, перевірка виконання настанов керівних органів), щотижнево (в постійні дні тижня, наприклад, по понеділках, — перевірка робочих планів учителів, співбесіда з учителями з питань самоосвіти тощо), щомісяця (перевірка класних журналів, контроль за проведенням предметних тижнів у школі, складання табеля на зарплату вчителів, організація та контроль курсової підготовки вчителів і вихователів ГПД, участь у роботі оперативних нарад при директорі, надання допомоги та контроль (вибірковий) за самоосвітою вчителів тощо).

Ритмічність виконання справ забезпечують також складені директором і його заступниками тижневі плани внутрішньошкільного контролю за станом навчально-виховного процесу. Першочергове завдання виконавців цих планів — забезпечити якісне виконання навчальних вимог програм — державних документів. Для зручності контролю складають графік, у якому визначено тижневий термін вивчення відповідних розділів, тем програми з кожного предмета. Відвідуючи уроки й щомісяця перевіряючи класні журнали, завуч використовує графік дослідження послідовності проходження навчального матеріалу в межах кількості годин, відведених програмами на кожну тему. Необхідні також графіки проведення практичних, лабораторних, контрольних робіт, екскурсій.

З перших днів навчального року відвідування уроків проводять за певною системою. У вересні обов’язково здійснюють так званий загальний оглядовий контроль. Він дає змогу встановити, на якому професійному рівні починав навчальний рік педагогічний колектив або певна його частина, особливо та, яка викликає занепокоєння керівників; що нового з’являється в роботі вчителів; кому і яка потрібна методична допомога. Завуч складає графік оглядового контролю, і кожен учитель знає, коли його урок відвідують директор або завуч.

Вибір видів контролю не повинен бути довільним. Той чи інший вид має логічно випливати з завдань навчально-виховного процесу і визначатися, зрештою, рівнем знань учнів, самоосвітніми навичками, дисциплінованістю, вихованістю, активністю та багатьма іншими чинниками.

На початку навчального року проводять тематичний контроль, його мета — привернути увагу вчительського колективу до актуальних завдань шкільного життя, не розв’язаних проблем. Такий контроль — не тільки перевірка, а й запобігання можливим труднощам. Передбачається вивчення конкретних питань у сферах, які викликають занепокоєння, і в сферах, де все гаразд. Це дає можливість під час аналізу й підбиття підсумків порівнювати й пропагувати передове, впроваджувати в життя найефективніші методи та прийоми роботи.

А як визначається мета тематичного контролю? Чому, наприклад, у вересні-жовтні планують перевірку саме міцності знань учнів? Про випадковість не може бути й мови. Адже ситуація, що склалася наприкінці попереднього навчального року, стала тому причиною. Спробуємо пояснити. Як завжди, педколектив особливу увагу приділяв «важким» класам, а «хороші» занепокоєння не викликали, бо в таких класах більшість учнів навчається відмінно і саме їх ми бачимо серед учасників районних, обласних предметних олімпіад. То що ж трапилося?

На початку квітня під час перевірки класного журналу одного з класів, де переважна більшість — здібні учні, виявилося, що тиждень тому контрольну роботу з математики не виконали майже 30 відсотків дітей. Чи випадково це?

Можливо. Отож завуч розмовляє з учителем, який даний випадок пояснює тим, що завдання було дещо ускладненим. Крім того, у зв’язку з хворобою кількох учителів безпосередньо перед уроком було змінено розклад. Контрольну писали на п’ятому уроці (замість третього). Це теж негативно вплинуло на її результати. Та здивувало те, що найгірше учні виконали завдання за програмою перших місяців навчального року (адже йде підсумкове повторення матеріалу). Підсумкові контрольні роботи, проведені за спеціальним завданням керівниками школи в період з 12 по 20 травня, виявили прогалини в навчанні. Тому «сильний» клас взято під контроль.

Характерною формою контролю на початку навчального року є так звані «зондуючі» директорські контрольні роботи, які проводять протягом II половини вересня.

Головам методичних об’єднань заздалегідь дають завдання дібрати тексти для цих робіт. Зрозуміло, провести за такий короткий термін контрольні роботи з усіх предметів у всіх класах неможливо. Тому особливу увагу приділяють тим класам і предметам, які викликають занепокоєння за результатами успішності в минулому році або за підсумками екзаменів. Обов’язково перевіряють знання учнів п’ятих і десятих класів з мови та математики. Результати контрольних робіт узагальнює завуч і обговорюють на нараді при директорі. Проводять також «зондуючі» контрольні роботи в класах, де працюють нові вчителі, в но- востворених класах і у тих, які мали зауваження під час атестації.

«Зондуючі» контрольні роботи дають можливість учителям своєчасно виявляти прогалини в знаннях, проводити індивідуальну роботу з невстигаючими учнями, а також з тими, що виявляють зацікавленість предметом; розробити план повторення, а керівникам школи — коригувати плани внутрішньошкільного контролю. Тематичному контролю у вересні-жовтні мають підлягати і навички читання та обчислювання молодших школярів (а іноді й учнів старших класів). До речі, в останні роки це стало правилом. Бо немає жодного навчального предмета, який не був би пов’язаний з читанням, не залежав від нього. До вивчення навичок читання залучають членів профспілкової організації. Комісію комплектують таким чином, щоб до неї ввійшли представники від кожного паралельного класу. Відтак результати узагальнення тематичного контролю обговорюють на нараді при директорі (у разі, якщо навички читання чи обчислювання виявилися посередніми в багатьох класах) або лише з учителями початкових класів. Під керівництвом завуча складають проект наказу по школі, в якому аналізують стан справ, планують педагогічні заходи для допомоги дітям, які не вміють читати або мають слабкі обчислювальні навички проти рівня встановлених вимог.

Тематично перевіряють роботу груп подовженого дня. Об’єктом контролю можуть бути, наприклад, такі питання:

— підготовленість вихователя до проведення самопідготовки;

— створення умов для успішного самостійного виконання учнями завдань;

— форми перевірки домашніх завдань;

— характер і доцільність індивідуальних доручень.

Група з 5-7 вчителів під керівництвом завуча в першій половині жовтня всебічно вивчає етан викладання одного з навчальних предметів за методикою фронтального контролю. Щороку п’ята частина колективу готується до атестації. Це також визначає види діяльності завуча у вересні-жовтні. Кожен завуч вивчає систему уроків одного або двох учителів, допомагає директорові в підготовці відгуків-характеристик та інших атестаційних матеріалів. Зрозуміло, основну увагу приділяють вчителям, практика яких у минулому недостатньо вивчена, а також тим, у роботі яких спостерігалися істотні недоліки. Уроки останніх контролюють особливо глибоко й уважно навіть у тому випадку, якщо завуч добре знає рівень роботи вчителя. Чому? Атестація спонукає педагогів до фахового зростання, і обов’язково частина з них покаже гарні результати.

У середині жовтня проводять детальну перевірку класних журналів (тематичний контроль). У ній беруть участь голови шкільних методоб’єднань, члени профспілкового комітету. За результатами (з подання заступника) директор школи в кінці місяця видає відповідний наказ.

Без урахування найважливішого — стосунків з учнями — система роботи організатора навчально-виховного процесу не буде дієвою. Найголовніше в роботі завуча — встановити зв’язок з учнівським колективом. А для цього потрібно навчитися розуміти дітей, бути керівником і залишатися при цьому старшим товаришем, що, завдяки своїм знанням і досвіду, користується довірою й повагою.

Постійне перебування в гурті школярів — ще не свідчення задовільного педагогічного впливу на них. Педагогічний зв’язок має бути цілеспрямованим. Практика роботи підтверджує, що в тижневому службовому навантаженні цей вид діяльності потребує майже 12 % робочого часу. Якими б важливими справами не займався завуч, на щоденні співбесіди з 1-2 «важкими» учнями або групою активістів, з тим чи іншим класним колективом він має відвести певний час.

Один зі шляхів розв’язання проблеми переходу до максимальної самоорганізації і самоврядування учнів — активізація діяльності учнівського парламенту. Завуч спрямовує роботу навчального сектора парламенту, а за інші відповідають заступник директора з виховної роботи, педагог-організатор, учителі.

Тому на початку навчального року не баріться з виборами парламенту. З середини вересня він має розпочати свою роботу. Члени навчального сектора, як і новообраний парламент, відчувають значні труднощі під час визначення завдань змісту роботи, та при її плануванні. Тому у вересні-жовтні завуч має забезпечити систематичне навчання членів учкому. Насамперед потрібно допомогти їм усвідомити суспільну значущість власної діяльності в шкільному органі управління й пройти курс практичного навчання навичок організатора.

Здійснюючи педагогічне керівництво навчальним сектором парламенту, завуч не повинен забувати про те, що перед ним не просто виконавці, а представники органу управління. В особі завуча вони менш за все хочуть бачити опікуна, що ввічливо регламентує їхні дії, а свою роботу зводить лише до схвалювань чи заборон. Не гратися у самоврядування, а надавати реальну можливість кожному членові парламенту розробляти, організовувати та відповідати за проведення запланованої справи — у цьому полягає дієвість самоврядування. Саме тому завуч особливо турбується, щоб участь в парламенті була для дітей конкретним видом організаторської діяльності, щоб кожен мав реальні права та конкретні обов’язки.

На початку вересня проводять перші учнівські збори окремо за паралелями класів.

Наприкінці жовтня в завуча багато роботи. Під час канікул проходять засідання районних методичних об’єднань, отож треба проконтролювати, як підготувався до них педколектив, особливу увагу приділити вчителям, які будуть виступати на них. Не пізніше 20 жовтня з допомогою голів шкільних методоб’єднань зібрати доповіді, прорецензувати їх, допомогти авторам усунути недоліки.

22-25 жовтня на нараді при директорі завуч доповідає про попередні підсумки навчально-виховної роботи за минулий період.

Отже, ми назвали основні напрямки роботи завуча у вересні-жовтні. Звичайно, цим не обмежується коло його різноманітних обов’язків. Крім того, в тижневих планах на цей період визначають такі завдання:

— участь у складанні тарифікації;

— перевірка комплектації учнями груп подовженого дня (початок вересня);

— складання статистичних звітів, передбачених нормативними документами;

— складання розкладу додаткових індивідуальних занять, факультативів, курсів за вибором;

— складання графіка чергування вчителів по школі;

— щотижнева вибіркова перевірка поурочних планів учителів з дотримання нормативів часу щодо окремих етапів уроку; організація самостійної роботи учнів; обсяг і якість домашніх завдань; планування вихователів груп подовженого дня;

— організація індивідуальних занять вдома для дітей, які цього потребують;

— організація додаткових занять;

— щомісячна перевірка щоденників учнів двох-трьох класів, вибіркове обстеження обсягів домашніх завдань на кожний день, визначення навчального навантаження учнів;

— перевірка використання технічних засобів навчання в навчально-виховному процесі (на початку кожного місяця);

— коригування розкладу уроків;

— перевірка журналів обліку проведення факультативних занять;

— перевірка особових справ учнів;

— уточнення списків учнів (за класами, з трудового навчання, з іноземної мови);

— перевірка разом з бібліотекарем і класним керівником забезпеченості учнів підручниками, стану їх збереження; рівня позакласного читання;

— оглядовий контроль щодо організованості початку нового навчального року;

— контроль за дотриманням вчителями та учнями правил техніки безпеки в навчальних майстернях, кабінетах, на уроках фізкультури;

— вибіркова перевірка виконання планів класних керівників;

— вивчення роботи предметних гуртків (двічі на місяць);

— дослідження проблеми наступності в навчанні між початковими і 5 класами:

а) відвідування кількох уроків з основних предметів у 4 та 5 класах з метою порівняльного аналізу стану викладання;

б) проведення контрольних робіт у 5 класах з метою виявлення рівня знань учнів;

в) організація й проведення педагогічного консиліуму вчителів, що працюють у 5 класах, і вчителів попередніх класів для вироблення єдиних педагогічних вимог щодо наступності в навчанні;

— передбачати проведення індивідуальних бесід з учнями, які з тих чи інших причин викликають занепокоєння; з батьками цих учнів;

— інструктивно-методична нарада для вчителів з питань організації та проведення атестації педпрацівників.

Залежно від місцевих умов, деякі напрямки роботи завуча підлягають коригуванню. Такі питання, як: учнівське самоврядування, організація шкільних вечорів, чергування учнів, дотримання єдиних педагогічних вимог до них, організація гурткової роботи — завуч розв’язує разом із заступником директора з виховної роботи, педагогом-організатором, класними керівниками, а деякі з них спільно з громадськими організаціями.

ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ ЗАВУЧА

Особливість цього шкільного періоду полягає в тому, що всі аспекти навчально-виховного процесу вже реалізуються і завучеві треба коригувати та узгоджувати їх, спрямовуючи в загальне річище, визначене річним планом шкільного життя. Всю свою діяльність завуч узгоджує зі своїми тижневими планами та графіком внутрішньошкільного контролю. На першому місці в діяльності завуча — фронтальний, персональний і попереджувальний контроль за виконанням навчальних програм, якістю знань, умінь і навичок учнів. Його узагальнені результати завуч записує в книгу внутрішньошкільного контролю і використовує під час виступів на методичних оперативках, у бесідах із педагогічним колективом, а також у разі потреби при підготовці проектів наказів по школі.

Саме в цей період велику увагу приділяють перевірці фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів. У грудні проводять директорські контрольні роботи за І семестр з мови, математики, фізики, хімії. Завдання підбирають так, щоб легко можна було виявити глибину знань, практичних умінь і навичок учнів за трьома рівнями:

а) наявність знань;

б) уміння застосовувати здобуті знання за зразком;

в) уміння застосовувати здобуті знання в умовах зміненої ситуації.

При цьому задачі і запитання добираються таким чином, щоб із більшістю з них міг упоратися будь-який учень, а з додатковими — ті, хто добре вчиться. З метою виявлення динаміки засвоєння навчальних програм, уміння розв’язувати навчальні задачі варто використовувати статистичні та інші методи обробки отриманих результатів.

Отримавши результати контрольних робіт, завуч планує наступні методи контролю. При цьому додає конкретні рекомендації вчителеві, зокрема:

— посилити контроль за тим, як засвоїли учні матеріал, що викликав найбільші труднощі;

— посилити контроль за засвоєнням учнями матеріалу за темами пропущених уроків;

— підготувати для самостійної роботи учнів завдання за найбільш суттєвими, важкими розділами тем, завдання для усунення помилок, допущених учнями під час відповідей і в письмових роботах;

— чітко формулювати домашнє завдання і визначати його диференційовано тощо.

Виконання та ефективність цих конкретних рекомендацій і порад також треба контролювати, зокрема під час чергових відвідувань уроків, а в разі потреби здійснити повторну перевірку знань, умінь і навичок учнів.

Матеріали з аналізом типових помилок учнів зберігають протягом кількох років, що дає можливість при повторній роботі над темою виправляти раніше допущені недоліки. Важливо щоразу порівнювати якість виконання контрольних робіт за поточний рік, останні три, п’ять, десять років, використовуючи при цьому, за можливості, однакові тексти.

Для успішного просування учнів у вивченні всіх навчальних предметів не тільки в молодших, а й у старших класах слід навчити дітей читати усвідомлено, виразно, чітко. Якщо людина з дитинства виховується на хороших книжках, у неї пробуджується інтерес до постійного вдосконалення своєї особистості, до пізнання нового, розвивається здатність співпереживати, відчувати красу. «Читання — це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе, — писав В.О.Сухомлинський. — 3 першого дня роботи в школі предметом моєї турботи було те, щоб до дитячих рук не потрапила жодна погана книжка, щоб діти жили у світі цікавих творів, які ввійшли до золотого фонду національної й загальнолюдської культури.» (див.: Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти томах. — К„ 1977. — Т.4. — С. 194, 196).

Приблизно з 15 по 20 грудня завуч щорічно перевіряє навички читання в 1—5 класах; а іноді й у 6—7. Під час відвідування уроків доцільно звертати увагу на сформованість навичок читання та писання.

Пильної уваги потребує перевірка обчислювальних навичок молодших школярів (орієнтовно протягом 10-15 грудня). Для обговорення результатів перевірки можна організувати спільні збори вчителів паралельних класів. Ґрунтовний аналіз значною мірою допоможе справі, сприятиме поширенню передового досвіду. Результати перевірки заслуховують на засіданні педагогічної ради, нараді при директорі, на засіданнях шкільних методичних об’єднань чи методичної ради школи.

За результатами директорських контрольних робіт, перевірки навичок завуч пише проект наказу по школі, в якому констатує позитивні показники та недоліки в роботі.

Активізувати роботу педагогічного та учнівського колективів дають змогу предметні тижні, деякі з яких проводять у цей час. Як правило, вони викликають підвищене зацікавлення учнів. Важливо, щоб тематика і зміст цих заходів відповідали актуальним питанням життя України.

У цей період також ведеться перевірка роботи предметних гуртків, факультативів і курсів за вибором. Форми контролю організації факультативних занять різноманітні. Це:

— відвідування кількох занять одного вчителя (персональний контроль);

— відвідування факультативних занять кількох учителів (тематичний контроль);

— перевірка журналів факультативних занять (цю роботу бажано виконувати щомісяця);

— перевірка учнівських зошитів з метою проконтролювати відповідність матеріалу, що вивчається, навчальним програмам, перевірка стану розв’язання питань індивідуалізації навчання;

— бесіди з учителями — керівниками факультативів та з учнями — членами факультативних груп тощо.

Під час перевірки гурткової роботи можна використовувати таку пам’ятку:

— планування роботи гуртка;

— кількість учнів у гуртку, своєчасність і регулярність проведення занять;

— підготовка робочих місць до занять;

— органи самоврядування гуртка, допомога старости і чергових керівникові гуртка;

— взаємозв’язок між темами занять, здійснення внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків;

— робота керівника гуртка з виховання в учнів конструкторських навичок, навичок самостійної роботи з різними джерелами інформації;

— пропаганда книжок і періодичних видань;

— наукова спрямованість занять;

— дотримання єдиних вимог до гуртківців;

— дотримання структури занять (вступна бесіда; теоретична частина; практична частина; підсумки);

— зацікавленість гуртківців темою заняття.

Чимало турбот завуча в цей час пов’язано з проведенням другого туру шкільних предметних олімпіад і нагородженням переможців, оформленням документів-підсумків, заявок на участь школярів у районних (міських) предметних олімпіадах. Тому потрібно провести інструктаж учнів-переможців і вчителів, які безпосередньо беруть участь в організації цих олімпіад. Саме в цей період підготовки та проведення районних олімпіад активізується робота в предметних гуртках і факультативах.

Зв’язок завуча з батьками передбачає проведення профілактичної роботи з батьками невстигаючих дітей. І щоб ці бесіди були максимально результативними, завуч за сприяння спеціально створеної творчої групи проводить діагностичні заходи, проводить педагогічні консиліуми з учителями-предметниками, учнівські збори та індивідуальні бесіди з учнями і таким чином з’ясовує причини невстигання учнів. З висновками такого своєрідного діагностування-консиліуму треба ознайомити батьків і дати їм педагогічні поради.

Завуч має потурбуватися про вчителів, які повинні пройти атестацію протягом даного навчального року, а також про молодих і новоприбулих педагогів. Подати заявку до районного (міського) методкабінету для направлення вчителів на курси з підвищення їхнього фахового рівня та методичної кваліфікації, провести інструктивно-методичну нараду з учителями, які атестуються на вищу категорію або претендують на присвоєння педагогічного звання з питань організації, підготовки та проведення їхнього творчого звіту. Всі ці заходи завуч має організувати протягом листопада й грудня. Варто в тактовній формі проконтролювати рівень самоосвітньої роботи вчителів, що атестуються, їхню участь у роботі районних і шкільних предметних методичних об’єднань, рівень реалізації проблемної теми, над вирішенням якої працює вчитель в міжкурсовий період.

Одна з основних турбот завуча в цей період — налагодження систематичної, цілеспрямованої роботи з молодими вчителями. Відомо, що в перші два-три тижні навчального року уроки молодих учителів відвідують лише вчителі-наставники та їхні колеги. Бо присутність на уроці директора школи занадто хвилює початківців, а дружні зауваження співробітників сприймаються значно спокійніше. Тільки з 15—20 вересня на уроки вчителя-початківця можуть прийти директор і його заступники.

Індивідуальний план роботи стажера складається з урахуванням його потреб і можливостей, допомагає йому вчитель-наставник. Форми взаємодії початківця і наставника різноманітні: взаємне відвідування уроків і позакласних заходів з наступним обговоренням, спільні відвідування уроків досвідчених колег, відвідування початківцем уроків наставника, спільне складання календарно-тематичних планів, планів-конспектів уроків, рекомендацій щодо самоосвіти, ознайомлення з науково-методичною літературою, обговорення новинок педагогічної літератури, творчих знахідок інших учителів, вивчення передового педагогічного досвіду, допомога в роботі з «важкими» дітьми та сім’ями тощо.

У ці місяці треба посилити роботу з учителями-наставниками, які періодично беруть участь у семінарах-практикумах для наставників, на яких можна розглянути такі питання:

— складання орієнтовного плану індивідуальної роботи молодого вчителя;

— зміст і форми роботи наставника і стажера;

— навчання навичок самоаналізу уроку;

— форми і методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практичну діяльність молодого вчителя;

— аналіз індивідуального плану роботи стажера;

— методика складання проекту характеристики молодого вчителя, що пройшов стажування;

— обмін досвідом і надання допомоги вчителеві-початківцю під час звітування про роботу тощо.

Роботу вчителів-наставників варто розглядати як одне з найважливіших громадських навантажень. Тому потрібно використовувати всі можливості для їх морального стимулювання, а питання про їхні успіхи чи невдачі періодично виносити на засідання педагогічної ради школи,

У цей період завуч допомагає шкільним предметним методичним об’єднанням та окремим учителям підготуватися до січневих засідань методоб’єднань за наслідками внутрішньошкільного контролю.

У грудні чимало часу забирає підготовка до новорічних свят. У цей час здійснюють контроль якості знань, умінь і навичок учнів, підбивають підсумки навчальної роботи за I семестр.

Трапляється, що передсвяткові заходи заважають серйозному завершенню навчальної роботи за семестр, бо учнів, а інколи й педагогів охоплює передсвяткова лихоманка. Завуч має розважливо поставитися до обох навчально-виховних напрямків і всю роботу узгодити з заступником директора школи з виховної роботи та педагогами-організаторами.

Додатково до названих вище напрямків роботи завуча можна додати тижневі плани завуча:

— проведення індивідуальних бесід з учнями, їхніми батьками з питань успішності, дисципліни;

— проведення бесід з учителями про виконання навчальних програм, збереження й зміцнення навчально-матеріальної бази; про організацію роботи із самоосвіти та підбиття підсумків роботи з учнівським колективом;

— спільна робота з шкільним бібліотекарем з питань збереження книжкового фонду, забезпечення учнів підручниками, іншою навчальною літературою;

— робота з підготовки й проведення засідання педагогічної ради школи (листопад, січень); підготовка та проведення засідань шкільних методичних об’єднань;

— забезпечення активної участі педагогів школи в районних (міських) методичних заходах;

— проведення огляду-конкурсу роботи шкільних навчальних кабінетів, підбиття підсумків роботи з питань забезпечення кабінетів необхідними посібниками та матеріалами;

— узагальнюючий (за класами) контроль (перевірка системи роботи вчителів з невстигаючими учнями, дотримання єдиних педагогічних вимог);

— контроль виконання єдиного орфографічного й мовного режиму;

— участь у роботі батьківських зборів, аналіз навчально-виховної роботи за І семестр;

— підготовка розпорядження про закінчення I семестру й проведення методичної роботи під час канікул;

— контроль режиму дня школярів, тижневого розпорядку роботи школи;

— складання плану роботи для вчителів та учнів на період зимових канікул.

СІЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ ЗАВУЧА

У цей період завуч продовжує роботу, розпочату в попередній час, але види діяльності дещо змінюються. Особливо це стосується дотримання навчальних програм відповідно до календарних планів учителів і забезпечення належного рівня викладання та якості знань, умінь і навичок учнів. Посилена увага завуча до цих питань зумовлена тим, що не можна перекладати все на останні місяці: ліквідувати прогалини в знаннях учнів у квітні-травні дуже важко. Тому завуч за методикою оглядового контролю звіряє реальний стан вивчення навчального матеріалу з календарними планами вчителів (інколи трапляється, що окремі теми навчального матеріалу чи окремі питання з тих чи інших причин не вивчалися). Багато завучів під час перевірки використовують заздалегідь складений календарно-тематичний графік вивчення програмного матеріалу, в якому визначено тижневі терміни вивчення тем з кожного навчального предмета.

З самого початку пильної уваги потребує організація системи повторення матеріалу всіх навчальних предметів у всіх класах. Отож варто одну з нарад при директорі присвятити цьому питанню, а далі проводити обговорення на чергових засіданнях предметних методичних об’єднань.

Та перевіркою дотримання вчителями календарних термінів проведення навчальних програм, організації повторення навчального матеріалу не обмежується робота завуча в січні-березні. Урок, його специфіка, якість викладання та рівень знань учнів — ось що найбільше хвилює завідувача навчальної частини. Тому в цей час проводиться класно-узагальнюючий контроль, насамперед у тих класах, які з певних причин викликають занепокоєння. Основна мета відвідування: аналіз якості викладання, вивчення стану знань, умінь і навичок учнів. Досвідчені завучі ще більше конкретизують дану мету:

— визначання реальної картини відвідування, характеру опитування, організованості, працездатності, виконавської дисципліни учнів;

— контактність учнів з різними вчителями-предметниками;

— визначення ролі класного керівника в педагогічно доцільному впливові на учнів;

— вивчення розвитку індивідуальних здібностей учнів, їхніх пізнавальних інтересів; формування практичних умінь та навичок; прищеплення бажання вчитися;

— контроль за своєчасним оголошенням домашнього завдання; підготовленістю учнів до його виконання попереднім ходом уроку; визначення обсягу (згідно з нормативами) домашнього завдання;

— з’ясування (в разі потреби) причин перевантаження учнів (звичайно, це лише один із багатьох можливих напрямків деталізації загальної мети узагальнюючого контролю в класі).

Результати узагальнюючого контролю дають неабиякий матеріал для подальшого планування роботи з різними категоріями вчителів.

Саме у цей період здійснюється поглиблена фронтальна перевірка роботи якогось одного вчителя (вивчення системи його роботи), усіх вчителів одного фаху або одного з аспектів виховної роботи (згідно з річним планом роботи школи). Фронтальний контроль — це надійний засіб виявити стан справ. Він дає можливість вжити радикальних заходів щодо поліпшення становища. Перевірку, що триває 10—12 днів, проводить група з 6—8 осіб на чолі з директором школи чи завучем. Завуч за графіком проходження навчального матеріалу з’ясовує, які теми навчального курсу в кожній паралелі класів, що перевіряються, вивчатимуться впродовж часу, відведеного для перевірки; відбирає серед них найскладніші; вивчає пояснювальну записку до навчальних програм; за підручниками поновлює в пам’яті основний зміст навчального матеріалу, який вивчається в цей час; переглядає відповідні інструктивно-методичні листи; виходячи з педагогічної проблеми, її мети, складає пам’ятку, план перевірки; визначає, в яких класах і коли будуть проведені контрольні роботи, здійснює усне опитування, тестування, анкетування тощо; складає список учителів, які добиратимуть тексти контрольних робіт, питання для усної, тестової перевірки; пояснює, як будуть проаналізовані результати перевірки. За результатами фронтального контролю видає наказ по школі або питання, що розглядають, виносить на засідання педагогічної ради школи.

Інколи виникає потреба підготувати проекти наказів «Про наслідки узагальнюючого контролю в класах», «Про стан ведення учнівських зошитів», «Про виконання практичних робіт на уроках», «Про хід виконання навчальних програм» тощо.

Зібрана об’єктивна інформація (дані відвіданих уроків, перевірених класних журналів, календарних планів тощо) про допущені прогалини й недоліки у викладанні та знаннях учнів дає можливість оперативно усунути більшість із них. На черговій нараді з найтиповішими недоліками ознайомлюють увесь педагогічний колектив. У цей період завучеві потрібно узгодити власну роботу з проблемами якісного виконання навчальних програм. Послуговуючись результатами контролю, він коригує плани роботи окремих методичних об’єднань з метою усунення прогалин в навчально-виховному процесі.

Проведення атестації вчителів, участь у роботі шкільної атестаційної комісії, підготовка матеріалів до районної атестаційної комісії на вчителів, які претендують на присвоєння педагогічного звання або на вищу атестаційну категорію, — це теж чималий шмат роботи завуча. Він складає план проведення відкритих уроків, виховних заходів та організовує відвідування уроків колегами. У багатьох школах традиційним стало проведення методичного заходу «Я атестуюсь». Важливим для об’єктивної оцінки діяльності вчителя є результативність його роботи, якість знань, умінь і навичок учнів. Головне, щоб учитель був атестований не тільки всім педагогічним колективом, а й учнями та їхніми батьками. Такий підхід до атестації є найоб’єктивнішим, а рішення атестаційної комісії за таких умов має цілком демократичний характер, бо прийняте з урахуванням оцінок багатьох.

Педагогічна атестація — це, власне, очікування педагогом задоволення базової фахової потреби — потреби у визнанні, у конструктивній само- і взаємооцінці себе і своєї діяльності. Саме від зусиль і допомоги завуча залежить, щоб атестація стала для вчителів значним поштовхом до самовдосконалення, підвищення фахової майстерності. Про висновки роботи атестаційної комісії керівники школи мають своєчасно інформувати педагогічний колектив. Завуч робить відповідні записи у свій журнал «Відомості про вчителів школи». І хоча такий журнал не обов’язково вести, проте часто він стає в пригоді у подальшій роботі, зокрема при визначенні структури методичної мережі в школі на новий навчальний рік.

Зауважимо, що в багатьох школах відомості про вчителів закладають у пам’ять комп’ютера, що значною мірою сприяє науковій організації управлінської діяльності.

На березень припадає початок діагностування вчителів. Його проведення дає можливість цілеспрямовано й послідовно організовувати методичну роботу в школі, допомагає подолати такі характерні недоліки, як недостатня конкретність, необґрунтованість вибраних форм і напрямків, брак елементів передового педагогічного досвіду, взаємодопомоги, негативне ставлення вчителів до перевірок адміністрації тощо. Тут доречно згадати вислів В.Сухомлинського про суть культури педагогічного процесу — наукове обґрунтування, передбачення розвитку подій. Чим більше тонкого, вдумливого передбачення, тим менше несподіваних нещасть. «Без уміння передбачити педагогічна праця перетворюється для вчителя в муку» (див.: Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором).

Перед проведенням діагностування проводять велику підготовчу роботу. Насамперед учителів треба навчити аналізувати власні уроки: діагностування не можливе, якщо вчитель не вміє давати адекватну оцінку своїй роботі.

Організовуючи роботу з питань самоаналізу, варто пам’ятати ще одну з настанов В.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості полягає в тому, щоб пробудити в учителів інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в гарному й поганому на своїх уроках, у своїх стосунках з вихованцями, той уже досяг половини успіху» (див.: Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти томах. — К„ 1977. — Т. 4. — С. 399).

Пропонуємо такий план проведення діагностування:

1. Створення творчої групи з метою навчання вчителів навичок самоаналізу, підвищення їхнього рівня методичної підготовки.

2. Ознайомлення з літературою про діагностування, а також інші актуальні питання проблемної теми педагогічного колективу.

3. Розробка діагностичних анкет для різних категорій педагогічних працівників.

4. Заповнення анкет та їх аналіз.

5. Коригування анкет у школі та райметодкабінеті.

6. Складання діагностичної карти школи, індивідуальних карток методичної роботи з учителями.

7. Подання заявок до райметодкабінету (за потреби до обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників) про методичну допомогу конкретним учителям з конкретних питань для вивчення певного досвіду.

Основний етап роботи — заповнення вчителями діагностичних анкет — варто проводити щорічно в березні-квітні. Зауважимо, що заповнення анкет — добровільна справа кожного вчителя. Мета діагностування — поширення кращого педагогічного досвіду, надання конкретної допомоги тим, хто її потребує. Учителям заздалегідь пропонують перелік основних питань з навчальної та виховної роботи, що випливають з проблемної теми, над вирішенням якої працює педагогічний колектив. Після цього кожен учитель висловлює своє міркування щодо запропонованих питань (окремо з навчальної та виховної роботи), тобто відповідними позначками вказує, як він володіє цією проблемою: добре, задовільно чи потребує допомоги.

Пропонуємо орієнтовний перелік питань діагностичної анкети (розділ «Навчальна робота»). Запитання можуть змінюватися відповідно до проблемної теми школи.

1. Мотивація навчання, формування сталого інтересу до навчання.

2. Формування загально-навчальних умінь і навичок.

3. Формування свідомої робочої дисципліни.

4. Оптимальний вибір організаційних форм навчання. Оптимальний вибір методів, прийомів навчання.

5. Раціональне використання часу уроку.

6. Реалізація зв’язку навчання з життям.

7. Дотримання основних дидактичних принципів навчання.

8. Оптимальний вибір типу і структури уроку.

9. Контроль знань, умінь і навичок учнів на всіх етапах уроку.

10. Використання проблемних методів навчання з метою формування пізнавальних інтересів учнів.

11. Реалізація індивідуального підходу в навчанні.

12. Реалізація проблем диференціації навчання.

13. Дотримання педагогічного такту.

14. Реалізація, виховних можливостей уроку.

15. Реалізація принципів навчання, що сприяють розвиткові учнів.

16. Організація самостійної роботи школярів.

17. Здійснення міжпредметних зв’язків.

18. Розвиток логічного мислення учнів.

19. Формування навичок само- і взаємоконтролю.

20. Використання дидактичного роздаткового матеріалу.

21. Використання ТЗН, наочності на уроках з метою розвитку пізнавальних інтересів школярів.

22. Запобігання перевантаження учнів на уроках.

23. Використання ігрових елементів.

24. Використання краєзнавчого матеріалу.

Після коригування анкет шкільною адміністрацією та головами методичних об’єднань завуч складає діагностичну карту. Аналіз кожного стовпчика по горизонталі дає можливість на науковому рівні спланувати методичну роботу в школі, орієнтуючись на потреби і можливості кожного педагогічного колективу. Аналізуючи дані вертикальних стовпчиків діагностичної карти, можна об’єктивно визначити форми роботи з питань і педагогічної майстерності кожного педагога. Отже, вся методична робота, що проводиться в школі, може бути спланована відповідно до результатів педагогічної діагностики.

У житті кожного освітнього закладу є події, які мають неабияке значення. До таких належать іспити. Підготовка до них триває протягом усього навчального року, але найбільшого розмаху вона набуває в січні-березні, а відтак у квітні-травні. Робота з підготовки й проведення державної підсумкової атестації регламентується інструкцією про державну підсумкову атестацію, переведення та випуск учнів загальноосвітніх шкіл.

Уже в березні педагогічна рада школи затверджує перелік предметів для державної підсумкової атестації.

У лютому-березні педагогічний колектив ознайомлюють з планом підготовки до державної підсумкової атестації — складовою частиною річного плану роботи школи — і під керівництвом завуча здійснюють низку заходів з безпосередньої підготовки до ДПА, зокрема:

— у кожному навчальному кабінеті готують стенди з порадами учням щодо підготовки до ДПА (загальношкільнйй стенд «Не забувай — скоро ДПА!» готує завуч);

— у кожному класі проводять передекзаменаційні консультації; перевагу надають найскладнішим питанням навчальної програми;

— вивчають з учнями, їхніми батьками основні положення «Інструкції...» тощо.

На методичній оперативці завуч разом з учителями має розглянути основні положення «Інструкції...». Особливу увагу при цьому він приділяє молодим учителям, яким доведеться вперше брати участь у проведенні ДПА, а також членам комісії, які прийматимуть ДПА у випускних класах. Звичайно, інтенсивна робота з підготовки до екзаменів продовжується і в квітні-травні.

Ще однією особливістю цього періоду є те, що впродовж нього закінчують вивчення навчального матеріалу й підбивають попередні підсумки успішності.

Особливо це стосується випускних класів. На черговій нараді при директорі в другій половині квітня завуч аналізує основні підсумки навчально-виховної роботи, з’ясовує, кому з учнів потрібна допомога в надолуженні прогалин у знаннях, вміннях і навичках. Учасники наради виробляють спільні заходи, які б допомогли змінити ситуацію на краще. Особливої уваги потребують учні, які з тих чи інших причин не встигають з одного або кількох предметів.

Завуч посилено працює з молодими вчителями (зауважимо, що цю ділянку роботи завуч має контролювати впродовж усього навчального року). У практику ввійшли так звані місячники молодого вчителя (лютий-березень кожного року), під час яких майстри педагогічної справи дають показові уроки для стажерів, проводиться «круглий стіл» — зустріч молодих учителів з учителями-методистами, працівниками райметодкабінету. Молодь ділиться своїми проблемами, отримує поради досвідчених колег. Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих учителів також допомагає анкетування. Зокрема, вчителі-початківці можуть використати таку анкету:

1. У кого зі своїх колег ви побували на уроках?

2. Що вам найбільше сподобалося на цих уроках? Скільки уроків у вас відвідали ваші наставники?

3. Яку допомогу ви отримали від наставників?

4. Хто, крім наставників, допомагає вам у підготовці до уроків?

5. Яку методичну літературу ви використовували, готуючись до уроків?

6. Під час проведення уроків що вам дається найважче?

7. Якої допомоги, на вашу думку, ви потребуєте для поліпшення якості роботи?

На цей час уже відомі результати участі учнів у районних предметних олімпіадах. Завуч занотовує потрібне до журналу «Відомості про учнів школи». Такий журнал не обов’язковий, проте більшість завучів його веде і на підставі цих записів готує проекти відповідних наказів по школі та планує свою подальшу роботу.

Протягом січня-березня проводять обласні предметні олімпіади, і завуч має забезпечити підготовку та участь переможців районних предметних олімпіад в обласних олімпіадах.

Під час січневих, березневих канікул здебільшого проходять науково-практичні конференції, педагогічні читання, на яких підбивають підсумки роботи з певних аспектів проблемної теми школи. Підготовка й проведення цих форумів — також клопіт завуча.

Нарешті, останньою особливістю цього періоду є те, що сьогоденні заходи тісно переплітаються з турботами про наступний навчальний рік. Назвемо основні завдання завуча, які потрібно виконати в цей період, щоб підготуватися до наступного навчального року. На основі типового навчального плану в цей період складають робочий навчальний план, за яким школа працюватиме наступного навчального року.

Завуч може використати такий план:

1. Проаналізувати типовий навчальний план, інші нормативні документи Міністерства освіти і науки України, молоді та спорту.

2. Здійснити психолого-педагогічну діагностику інтересів і потреб учнів.

3. Вивчити можливості педагогічного колективу, враховуючи регіональну потребу в кадрах.

4. Вивчити питання індивідуалізації та диференціації навчання з урахуванням навчальних можливостей учнів.

5. Запропонувати варіанти навчального плану, зокрема його шкільного компонента.

6. Внести пропозиції щодо планування поглибленого вивчення окремих предметів, а також профільного навчання.

7. Разом з педагогічним колективом розробити програми, які допоможуть учням досягти мінімально обов’язкових результатів освіти.

Отож потрібно скласти план роботи школи на новий навчальний рік. Для цього завуч проводить активне опитування вчителів, учнів, батьків; аналізує, узагальнює отриману інформацію. Він очолює одну з творчих груп з підготовки проекту окремих розділів річного плану роботи школи.

Починається робота з комплектування перших класів. З цією метою вчителі майбутніх перших класів відвідують дитячі садочки, організують екскурсії майбутніх першокласників до школи, проводять збори з батьками, а після складання списків додатково з’ясовують, хто з дітей не відвідував дитячий садок. Такі діти потребують особливої уваги. З ними протягом усього II семестру проводять заняття з підготовки до школи. Бажано, щоб з перших днів перебування дітей у школі шкільні психологи, майбутні вчителі першокласників провели одноосібні та групові обстеження, які б допомогли виявити рівень підготовки учнів і забезпечити індивідуальний підхід до кожного з них.

Доцільно провести також співбесіди з класними керівниками з питань збереження складу колективу, стану успішності, відвідування.

Насамкінець рекомендуємо такий зміст тижневих планів завуча в січні-березні:

• Скласти розклад уроків, графік контрольних, практичних, лабораторних робіт, екскурсій, творів на II семестр.

• Організувати і провести під час зимових канікул різні конкурси.

• Перевірити календарні плани на II семестр.

• Провести шкільний «Ярмарок педагогічної творчості» та підготувати матеріали до участі в районному «Ярмарку...».

• Організувати та провести І етап конкурсу учнівських науково-практичних робіт членів Малої академії наук; підготувати переможців І етапу для участі в II етапі всеукраїнського конкурсу.

• Провести традиційний вечір-зустріч з колишніми випускниками школи.

• Спланувати щомісячне проведення індивідуальних бесід з учнями, які з тих чи інших причин викликають занепокоєння, а також з батьками цих учнів.

• Здійснити контроль за виконанням єдиного орфографічного та мовного режимів.

• Посилити контроль за відвідуванням учнями уроків.

• Проаналізувати випадки травматизму та захворюваності учнів.

• Організувати й проконтролювати курсову підготовку вчителів, навчання вчителів-заочників.

• Організувати та провести конкурс на кращого вчителя року.

• Підбити підсумки роботи вчителів над методичною темою, внести корективи, створити робочу творчу групу для розробки плану реалізації проблемної теми школи на новий навчальний рік.

• Перевірити стан ведення учнівських зошитів, контроль цих питань учителями, організацію громадського огляду зошитів.

• Проаналізувати результати анкетування учнів 9 та 11 класів з питань профорієнтації.

• Здійснити контроль за участю вчителів школи в методичних заходах регіону.

• Перевірити стан виконання вчителями, вихователями обов’язків з керівництва органами учнівського самоврядування.

• Здійснити вибірковий хронометраж обсягу домашніх завдань учнів різних класів.

КВІТЕНЬ-ТРАВЕНЬ ЗАВУЧА

Особливість діяльності завуча в квітні-травні полягає в тому, що справи й заходи поточного навчального року тісно переплітаються з турботами на наступний рік. Щось відкладати «на завтра» не можна, та й завуч сам-один з цією роботою не впорається. Тому він має організувати й безпосередньо скерувати тимчасову творчу групу для аналізу діяльності шкільних методоб’єднань і розробки плану реалізації педагогічних проблем школи на наступний навчальний рік.

Добираючи склад цієї творчої групи, завуч бере до уваги посадові одиниці: соціальний педагог, шкільний психолог, педагог-організатор; кваліфікаційні категорії: вчителі-методисти, старші вчителі та інші; викладачі профільних класів, члени шкільних рад (останні створені на розсуд самої школи) тощо.

Аналізуючи виконане та визначаючи пріоритетні напрямки в подальшій роботі, завуч, безперечно, виходить із завдань школи.

У своїй роботі завуч керується такими нормативними документи, як Конституція України, Закон України «Про освіту», Загальна Декларація прав людини, Міжнародна Декларація прав дитини, Типове положення про атестацію педагогічних працівників, Закон України «Про мови» тощо.

В останні тижні навчального року важливо дотримуватися чіткого режиму й ритму внутрішньошкільного контролю, щоб не випустити з поля зору жодного питання, які потребує своєчасного розв’язання. Особливо ретельно доводиться використовувати час, виділений на відвідування уроків з урахуванням особливостей останніх місяців навчального року.

У цей час відвідування уроків має переважно попереджувальний характер, частіше застосовують такі види контролю, як тематичний, класно-узагальнюючий і персональний, які дають можливість зібрати найповнішу та об’єктивну інформацію про глибину й спрямованість процесу навчання, про прогалини в знаннях школярів і недоліки викладання; визначити, кому з учителів (і яка) потрібна методична допомога, а головне — надати її безпосередньо під час обговорення уроків. Особливу увагу приділяють аналізові результатів навчально-виховного процесу.

Березень, квітень, травень — це місяці, протягом яких особливо інтенсивно повторюють навчальний матеріал, проводять підготовку до державної підсумкової атестації. Не раціонально організовані заняття призводять до перевантаження школярів. Щоб запобігти цьому, планують вивчення навчального навантаження учнів окремих класів. З цією метою завуч здійснює класно-узагальнюючий контроль у кількох класах (наприклад, у 9, 11 класах), при цьому протягом 2—3 днів відвідують всі уроки в даних класах. Паралельно з виявленням навчального навантаження з різних предметів перевіряють методику підготовки до ДПА та повторення матеріалу, який має свої особливості в кінці навчального року. Важливо при цьому вивчити якість організації уроку, ступінь ефективності застосовуваних відповідно до певної специфіки і конкретної мети даного уроку методів, форм і прийомів.

У процесі контролю всебічно заохочують добре продуману організацію поточного та оглядового повторення пройденого матеріалу з основних питань, практику встановлення міжкурсових і міжпредметних зв’язків. Метою спостережень на уроках стає також процес узагальнення фактів, формування понять, виявлення закономірностей, навичок свідомого застосування учнями програмних творів. Вивчають методику проведення оглядових лекцій, семінарських занять, нестандартних уроків та інших особливо виправданих у цей час методів і форм уроку.

Протягом квітня—травня здійснюють фронтальну перевірку одного з навчальних предметів (наприклад, історії) засобами персонального контролю, який дає змогу виявити особливості педагогічної майстерності окремого вчителя; тематично контролюють певні ділянки роботи школи, наприклад, ефективність фронтального експерименту з фізики в 7—8 класах, занять з відстаючими учнями з математики в 5—7 класах. На початку травня перевіряють навички читання, обчислювання та писання учнів 1-3 класів; у 4 класах цю роботу проводять учителі мови і літератури, яким доведеться в наступному році викладати в 5 класах. (Якщо є потреба, дані навички перевіряють і вчителі математики). Здійснюють усну й письмову перевірку знань з певних тем навчальної програми окремих предметів (під особливий контроль беруть ті предмети, які не виносять на екзамени).

Обов’язково перевіряють роботу груп подовженого дня з питань, які не вивчали протягом навчального року, наприклад, характер і доцільність індивідуальних завдань учнів, які швидко справились із завданням; фронтальна робота, спрямована на поглиблення знань, розширення світогляду учнів; спільна робота вчителя і вихователя із запобігання навчальному перевантаженню учнів.

У передостанні тижні навчального року проводять директорські контрольні роботи, завдання яких — перевірка якості знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року з ряду предметів (українська мова і література, математика, фізика, хімія, іноземна мова). При цьому графік проведення цих робіт складають так, щоб вони могли охопити найбільшу кількість учнів 1—11 класів.

Після проведення директорських контрольних робіт підбивають попередні підсумки успішності за рік на нараді при директорі 17—19 травня (доповідач — завуч). Оцінюючи рівень виховного навчання в школі, заступник директора насамперед аналізує, як реалізують вчителі директивні документи щодо вдосконалення роботи школи. Особливо важливо проаналізувати, якою мірою вчителі використовують виховні та розвивальні можливості кожного навчального предмета.

Одночасно збирають матеріали про результати навчально-виховної роботи школи за минулий навчальний рік, про виконання навчальних програм; передбачено конкретні заходи щодо усунення прогалин у знаннях учнів, виявлених під час проведення директорських контрольних робіт. Ці матеріали допоможуть директорові і завучеві під час аналізу роботи школи на серпневому засіданні педагогічної ради.

Важливо з’ясувати такі питання, як виконання навчальних програм, своєчасність і якість проведення лабораторних і контрольних робіт, екскурсій (особливу увагу треба приділяти проведенню екскурсій в 1-4 класах). Під час контролю за виконанням навчальних програм, якістю їх засвоєння допоможуть журнали (ведення їх не обов’язкове): «Відомості про невстигаючих учнів», «Книга обліку роботи з учнями, які виявляють здібності до вивчення окремих предметів», «Книга обліку проведення практичних, лабораторних, контрольних робіт».

Ведеться комплексна перевірка класних журналів (тематичний контроль). Для виконання цієї роботи залучають найбільш кваліфікованих учителів, голів шкільних методичних об’єднань. Перевіряють стан поточної успішності й опитування учнів, ведення тематичного обліку знань, виконання навчальних програм, проведення практичних, лабораторних робіт, екскурсій; якість уроків позакласного читання і розвитку мовлення, наявність у журналі оцінок за ведення зошитів; індивідуальну роботу з учнями.

За результатами перевірки в середині травня готують наказ про стан ведення класних журналів, виконання навчальних програм. У роботі школи є процеси, які повторюють щорічно, але підготовка до яких охоплює великий проміжок часу. До них, зокрема, належить підготовка до державної підсумкової атестації. В основному інтенсивна підготовка до ДПА відбувається саме в березні—травні. Для економії часу можна користуватися циклограмою — постійно діючим планом підготовки й проведення ДПА. Змінюють лише виконавців, строки проведення заходів. У разі потреби, до плану вносять необхідні корективи. План передбачає вивчення «Інструкції про екзамени, перевід і випуск учнів загальноосвітніх шкіл України» з учнями (до 10 квітня) та їхніми батьками (до 15 квітня). Цю роботу виконують класні керівники під керівництвом завуча. Особливу увагу в цей час приділяють роботі з молодими вчителями, з тими, хто вперше бере участь в ДПА. Завуч бере під ретельний контроль питання вибору учнями випускних 9 та 11 класів певних навчальних предметів для ДПА.

Керівники шкільних навчальних кабінетів не пізніше 10 квітня обладнують куточки підготовки до ДПА (тут вміщують поради про раціональний хід підготовки до ДПА, розклад консультацій, приклади розв’язування задач, зразки написання творів і правильність оформлення робіт, рекомендовану на допомогу учням літературу). До 5 травня завуч складає проект наказу районного відділу освіти на склад екзаменаційних комісій для прийому випускних ДПА у 9 і 11 класах. До 10 травня готує й подає на затвердження директорові розклад ДПА, екзаменаційні матеріали (вчителі-предметники здають йому ці матеріали до 10 травня, а він за допомогою голів методичних об’єднань організовує їх перевірку та обговорення на спеціальних засіданнях шкільних предметних методичних об’єднань). Крім того, завуч складає (до 20 березня) загальношкільні графіки консультацій до ДПА і чергування вчителів на період ДПА (до 25 квітня).

Завуч допомагає заступникові директора з виховної роботи, педагогові-організатору скласти план-сценарій проведення свята Останнього дзвоника.

21-23 травня в школах проводять засідання педагогічної ради з питань переведення учнів 1-4 класів до старших класів, допуску учнів 9, 11 класів до ДПА і про звільнення учнів від ДПА через хворобу.

За кілька днів до початку ДПА виділяють та оформляють спеціальну кімнату для перевірки письмових робіт. Завуч має щоденно підбивати підсумки результатів ДПА, контролювати складання класними керівниками зведених відомостей оцінок, які вносять до атестатів про середню освіту та свідоцтв про неповну середню освіту, а також контролює проведення ДПА за спеціально складеним графіком.

Виконання всіх методичних функцій у цей час не тільки підпорядковане практичним потребам кожного навчального дня, а й спрямоване на підбиття підсумків методичної роботи та визначення основних напрямів на наступний навчальний рік.

Під час березневих канікул проходить підсумкове заняття проблемного семінару, керівником якого є завуч. Матеріали роботи вчителів над проблемною темою надходять у шкільний методичний кабінет. У роботі на наступний навчальний рік передбачено подальше освоєння нових педагогічних технологій, які себе виправдали. Специфічною рисою таких семінарів є те, що вони дають можливість цілеспрямовано поєднувати самостійну роботу вчителя з колективним обговоренням провідної педагогічної проблеми к набагато прискорюють процес вивчення та втілення в шкільне життя наукових рекомендацій з обраної колективом педагогічної проблеми. У цей період комплектують творчі групи вчителів (за їхнім бажанням) для поглибленої роботи над окремими аспектами педагогічної проблеми, обраної школою.

Вивчення та узагальнення досвіду — це, звичайно, не самоціль, а засіб для досягнення мети. А мета — підвищення якості навчання і виховання. При цьому особливо слід потурбуватися про неприпустимість механічного перенесення досвіду одного вчителя в практику іншого, пам’ятаючи пораду А.Макаренка про те, що жодний педагогічний засіб не може бути визнано загальним або, навпаки, неприйнятним, незалежно від конкретних умов його застосування.

У квітні-травні завершують узагальнення передового педагогічного досвіду. Осмислюючи його, керівники школи прагнуть чітко виділити основну ідею і залежно від цього спланувати роботу педколективу з впровадження досвіду в наступному навчальному році шляхом створення відповідних творчих груп.

Своєчасно побачити нове, підтримати словом і ділом, допомогти вчителю теоретично осмислити й узагальнити кращий досвід, а потім впровадити його — це одна з важливих і основних функцій завуча. У школі складають кілька пам’яток-рекомендацій для вчителів: «Як працювати над проблемною темою», «Як узагальнити свій досвід», «Поради дослідникові-початківцю».

Втілення рекомендацій педагогічної науки і передового досвіду буде можливим лише після того, як у школі складеться діюча система самоосвіти вчителів.

У кінці квітня — в травні підбивають попередні підсумки стажування молодих учителів, які прибули з педвузів до школи. Проводять їх анкетування. Молоді вчителі звітують про результати стажування, проведені відкриті уроки, позакласні заходи. Не зникає з поля зору завуча і робота з їхніми наставниками.

Багато часу в кінці навчального року займає робота із складання численної документації — звітність, облік тощо.

У квітні завуч допомагає директорові школи у вивченні стану поповнення навчальних кабінетів потрібними навчальними й науковими посібниками, дидактичним і роздатковим матеріалом. Для вивчення бібліотечного фонду протягом березня-травня проводять огляди підручників, якими користуються учні. Водночас ведеться облік підручників, які можна використати для поповнення бібліотечного фонду. Звичайно, не слід забувати про заміну підручників, які внаслідок тривалого користування стали непридатними для навчання, про придбання повного комплекту підручників, що вийшли новим виданням.

У зміст тижневих планів завуча на завершальний період навчального року включають і такі справи:

1. Періодично (2-3 рази на місяць) вибірково перевіряти поурочні плани вчителів, особливо молодих, для організації методичної допомоги.

2. Щомісяця перевіряти щоденники учнів двох-трьох класів, при цьому можна здійснити хронометраж обсягу домашніх завдань на кожний навчальний день, перевірити навчальне навантаження школярів.

3. Проконтролювати використання вчителями засобів навчання у навчально-виховному процесі.

4. Вивчити питання про готовність матеріальної бази школи до літньої навчально-виробничої практики.

5. Підбити підсумки участі школярів у районних, обласних, всеукраїнських предметних олімпіадах.

6. Постійно контролювати відвідування вчителями шкіл передового досвіду, інших форм підвищення педагогічної майстерності.

7. Після 15 травня перевірити журнали обліку роботи гуртків, на нараді при директорі підбити підсумки гурткової роботи; організувати на початку травня підсумкову виставку дитячої творчості, визначити учнів, які особливо виявили себе в цій роботі.

8. Вибірково перевірити виконання плану роботи класних керівників.

9. Проаналізувати результати анкетування учнів 8-11 класів з питань профорієнтації.

10. На початку квітня за календарними планами вчителів вивчити планування повторення навчального матеріалу.

11. На початку травня перевірити підготовку до проведення узагальнюючих екскурсій учнів 1-4 класів.

12. Взяти участь у заключному засіданні шкільної атестаційної комісії, підготувати матеріали до районного методоб’єднання по затвердженню матеріалів про встановлення кваліфікаційних категорій вчителям і представлення на вищу категорію та педагогічні звання.

13. Провести в квітні-травні діагностування педагогічних кадрів.

14. Перевірити готовність шкільної бібліотеки до проведення ДПА з літератури.

15. Взяти участь у роботі батьківських зборів з метою ознайомлення батьків з умовами допуску учнів до ДПА і режимом їхнього навчального навантаження.

16. Перевірити виконання навчальних програм учнями, які працюють за індивідуальними планами.

17. Скласти графік консультацій для учнів, які отримали роботу на літо.

18. Організувати підготовчу роботу з комплектації учнями 1 та 10 класів; виконання Закону про всеобуч.

А найголовніше в роботі керівників школи під час підготовки до нового навчального року — підсумковий аналіз пройденого школою шляху.

У кінці року вчителям корисно запропонувати анкету для вивчення їхніх запитів щодо поліпшення умов праці та навчально-виховного процесу наступного року. В анкеті можуть бути такі запитання:

• Які труднощі Ви мали під час використання засобів навчання?

• Чи задовольняв Вас розклад уроків?

• Які загальношкільні заходи найбільше запам’яталися? Чому?

• Чи задовольняє Вас та система самоосвіти, яка склалася в школі?

• Що, на Вашу думку, потрібно зробити для того, аби збільшити час на самоосвіту?

• Як ви вважаєте, чи можна вдосконалити діяльність шкільних методоб’єднань?

• Чи допомагають вони у роботі?

• Що нового Ви дізналися після відкритих уроків своїх колег?

• Які методи проведення уроку вдосконалено протягом року?

• Що потрібно зробити для поліпшення індивідуальної роботи зі школярами?

• Які загальношкільні заходи для учнів, на яких Ви були присутні, найбільше запам’яталися? Чому?

• Які шляхи вдосконалення профорієнтаційної роботи в школі можна вважати найбільш раціональними?

• 3 якими труднощами в навчально-виховному процесі Вам довелося зіткнутися? Чи було знайдено адекватні шляхи їх подолання?

• Що нового Ви можете запропонувати ввести в навчально-виховний процес школи для його поліпшення?

Аналіз таких анкет сприяє раціональному плануванню діяльності завуча на наступний рік.

Дедалі частіше в останні тижні навчального року керівники планують вивчення своїх записів спостережень за життям школи (журнали внутрішкільного контролю, обліку відвідування учнями уроків тощо), запитів учнівського та учительського колективів спеціальним анкетуванням, проведенням ряду нарад з підготовки нового річного плану роботи школи. Все це допоможе у складанні плану роботи школи на новий навчальний рік. Особливу увагу приділяють розробці навчальних планів на новий рік на основі типових, визначають варіанти частин навчальних планів, проводять добір відповідних кадрів, навчальних груп тощо.

Водночас у школі проводять роботу з підготовки плану роботи на новий навчальний рік. Проект його спочатку готує творчий колектив педагогів, затвердженим розпорядженням директора школи в березні—квітні. Координує діяльність колективу директор школи, а його заступники — окремі розділи плану. Підготовлений проект плану передають для загального ознайомлення педагогічному колективу. Яким має бути внесок завуча в розробку річного плану? Він особисто опрацьовує розділи й питання, які безпосередньо стосуються його компетенції в керівництві й контролі, зокрема:

— діяльність учителів, що викладають навчальні предмети певного циклу; вихователів ГПД;

— робота класних керівників із питань навчальної діяльності учнів, виховання в них свідомого ставлення до роботи;

— інструктивно-методична робота;

— робота завідувачів навчальних кабінетів;

— проведення практичних, лабораторних, контрольних робіт, навчальних екскурсій;

— підготовка до ДПА;

— раціональна організація навчальної праці;

— виконання вчителями навчальних планів і програм, специфіка їхньої роботи;

— якість знань, умінь і навичок учнів;

— вивчення, узагальнення та впровадження в практику передового педагогічного досвіду і досягнень психолого-педагогічної науки;

— дотримання єдиних педагогічних вимог у школі;

— стан успішності й вихованості учнів на відвіданих уроках;

— регулювання навчального навантаження учнів;

— підготовка звітності, шкільної документації тощо;

— виконання інструкцій, нормативних документів.

Деякі питання готує вся шкільна адміністрація.

ДПА ТА ТУРБОТИ ЗАВУЧА

Протягом навчального року завуч пам’ятає про ДПА, а починаючи з березня, приділяє її організації щонайбільше уваги. В травні—червні на цей вид діяльності завуч витрачає вже до 4/5 свого службового часу.

В останні травневі дні закінчується навчальний рік. Отож вся робота спрямована на перевірку готовності до шкільних «жнив» — ДПА. Школа в цей час нагадує бджолиний вулик: учителі виставляють річні оцінки, а це активізує учнівський і педагогічний колективи, багатьох батьків. Стурбовані навіть «важкі» учні, більшість із них біля учительської чекає на когось з учителів, щоб виправити незадовільну оцінку за рік. Все частіше відвідують школу батьки, які досі не знали до неї дороги, а тепер раптом зацікавилися оцінками своїх дітей. Деякі з них «шукають справедливості» навіть у директора школи чи завуча. Тому завідувач навчальної частини в цей період має знати, яка ситуація склалася навколо виставлення оцінок. Йому потрібно зібрати необхідну інформацію на черговій оперативці, під час індивідуальних бесід з класними керівниками й проаналізувати дані класних журналів, щоб мати змогу дати вичерпну відповідь батькам про рівень знань та вмінь їхніх дітей.

У травні—червні на завуча чекає величезний обсяг щоденних справ, і немає серед них другорядних: інколи якась «дрібничка» призводить до серйозного конфлікту. Та головне в цей час — максимально зосередитися на невідкладному — організовано завершити навчальний рік, провести державну підсумкову атестацію.

Щоб не розгубитися й не «потонути» в коловороті буденних справ, досвідчені завучі, плануючи свою тижневу діяльність на цей період, переглядають минулорічні плани та графіки своєї роботи, що мають циклічно повторюваний характер.

У травні завуч ретельно переглядає журнали кожного класу, особливу увагу звертає на випускні 9 та 11 класи. Перевіряє, чи об’єктивно виставлено оцінки тим учням, які претендують на медалі, похвальні грамоти, свідоцтва з відзнакою. Класні журнали випускних класів обов’язково відправляють в обласне управління освіти. Там їх ретельно переглядають інспектори та методисти.

Завуч зобов’язаний дати детальні настанови членам атестаційних комісій (їх склад визначено ще в квітні), і акцентувати увагу на нововведеннях до «Інструкції про екзамени…».

За три-п’ять днів до закінчення навчальних занять (згідно з «Інструкцією про екзамени...») виставляють річні оцінки (завуч забезпечує виконання вчителями цієї вимоги); ще через день-два педрада розглядає питання «Про переведення учнів 5—8 та 10 класів до наступного класу»; після закінчення ДПА учнями 9 і 11 класів — «Про випуск учнів 9 класів» і «Про випуск учнів 11 класів». Завуч має проконтролювати, щоб рішення педради було оголошене учням і їхнім батькам через класних керівників.

Після закінчення навчальних занять завуч разом з майбутніми екзаменаторами перевіряє готовність класних приміщень для проведення ДПА: наявність географічних та історичних карт, необхідних приладів та обладнання з фізики, хімії, біології, таблиць, указок, крейди тощо.

Щоденно контролюючи хід останніх передекзаменаційних консультацій, завуч вибірково перевіряє обізнаність учнів, які вперше складають екзамени, з правилами поведінки на ДПА.

У травні-червні завідувач навчальної частини працює у складі своєї атестаційної комісії (головує), однак це не звільняє його від контролю за роботою інших комісій, які входять до зони його діяльності відповідно до внутрішньошкільного розподілу обов’язків між керівниками школи. Зокрема, перевіряє, щоб екзаменаційні оцінки було перенесено до класних журналів.

Після того як дев’ятикласники склали останній іспит, завуч поринає у вир «гарячих» справ. Насамперед потрібно зіставити оцінки протоколів ДПА, класних журналів, виявити розбіжності й не допустити необ’єктивності у випускних документах. Досвідчені завучі проводять індивідуальні зустрічі з кожним дев’ятикласником (з деякими батьками), дають поради, пояснюють про особливості подання заяв до 10 класу. Одночасно завуч проводить індивідуальні бесіди з класними керівниками 9 класів про ведення класних журналів, вручення випускникам свідоцтв.

Аналогічну роботу проводять з підготовки до видачі атестатів про загальну середню освіту.

Завуч узагальнює наслідки ДПА, інформує про неї (за дорученням директора школи) районне управління освіти, складає графік повторної ДПА для окремих учнів, а також узгоджує з директором школи склад екзаменаторів, дає відповідні настанови класним керівникам, що мають повідомити батьків про графік проведення ДПА; контролює хід повторної ДПА; готує остаточні відомості про наслідки всієї ДПА; інформує районні відділи освіти.

Протягом цього періоду необхідно зробити аналіз навчально-виховного процесу за минулий навчальний рік. Доцільно дослідити такі питання:

I. Аналіз діяльності адміністрації з управління школою:

• аналіз стану та ефективності всіх ланок управління;

• зв’язок планування зі станом внутрішньошкільного контролю;

• загальний аналіз успішності учнів за окремими паралелями класів, навчальними предметами;

• причини недостатньої ефективності внутрішньошкільного контролю внаслідок:

а) непродуктивного розподілу обов’язків між членами адміністрації;

б) недостатньо обміркованого вибору напрямків контролю;

в) недостатнього контролю за виконанням прийнятих рішень;

г) недостатньої допомоги вчителям з боку адміністрації;

ґ) недостатньої роботи методичних об’єднань, громадських організацій;

• ефективність планування шкільного компонента (предмети за вибором, факультативи, індивідуальні консультації);

• охорона життя, здоров’я дітей, попередження дитячого травматизму.

II. Аналіз організації методичної роботи в школі:

• рівень роботи шкільних методичних об’єднань, їх вплив на якість викладання основ наук, успішність учнів;

• робота педагогічного колективу над проблемною темою;

• робота з вивчення й запровадження передового педагогічного досвіду, вплив на майстерність педагогічних працівників;

• нові, нетрадиційні форми методичної роботи, їхня ефективність;

• наявність взаємозв’язку в ланцюгу: самоосвіта — якість викладання — рівень знань, умінь і навичок учнів;

• недоліки в організації методичної роботи школи.

III. Атестація вчителів, її вплив на підвищення майстерності педагогів.

IV. Якість викладання, рівень знань, умінь і навичок учнів:

• статистичний графік успішності за останні три роки (кількість відмінників успішності за класами і предметами);

• тенденція розвитку успішності «слабких класів» (класів корекції) за останні три роки;

• аналіз якості знань у початкових класах за схемою:

• виконання програм;

• рівень оволодіння учнями навичками розумової праці;

• знання учнями фактичного матеріалу;

• уміння учнів використовувати здобуті знання на практиці;

• уміння самостійно здобувати знання;

• сформованість загальнонавчальних умінь і навичок;

• наявність взаємозв’язку; «якість викладання — якість знань учнів»;

• стан справ у п’ятих класах (порівняно з результатами в попередніх третіх класах), проблеми наступності в навчанні, шляхи ліквідації прогалин;

• негативні явища у викладанні окремих предметів у інших класах, причини невстигання (низький рівень викладання, відсутність єдиних вимог, індивідуалізації, диференціації навчання, недостатня увага до особливостей роботи окремих класних колективів тощо);

• аналіз ефективності роботи класів із поглибленим вивченням окремих предметів, тенденції та перспективи розвитку таких класів;

• виявлення найслабших за успішністю класів і накреслення заходів щодо подолання недоліків у роботі з ними;

• перелік навчальних предметів, де наявна найнижча успішність, зміни успішності за останні З-4 роки;

• ефективність роботи ГПД з метою запобігання низьких показників;

• аналіз роботи факультативів, курсів за вибором, індивідуальних занять і консультацій, їх ефективність (результати предметних олімпіад, робота з невстигаючими учнями тощо);

• реалізація принципів гуманізації та гуманітаризації навчання.

V. Відвідування учнями навчальних занять:

• реалізація тези: «Ставлення до навчання залежить від якості викладання, стилю роботи вчителя. Учні не відвідують «посередні» уроки пересічних учителів»;

• аналіз обставин, які призводять до пропуску уроків учнями.

VI. Аналіз виховної роботи, рівня вихованості учнів:

• характеристика рівня вихованості учнів за критеріями:

а) дисциплінованість;

б) працездатність;

в) виконання громадських доручень;

г) моральне виховання;

ґ) естетичне виховання;

д) виховання національної свідомості; інтернаціональне виховання;

е) економічне виховання;

• шляхи формування основних якостей вихованості, аналіз цих шляхів:

а) виховання на уроках;

б) робота класного керівника;

в) робота громадських учнівських організацій;

г) позакласна робота (у школі, з окремих предметів, класних колективів);

г) робота шкільного психолога, соціологічної служби школи;

• організація гурткової роботи в школі.

Результати аналізу завуч використає для серпневого засідання педагогічної ради школи і підготовки до нового навчального року. Травень-червень — найбільш напружений час для творчих груп, шкільної адміністрації для роботи над річним планом школи. До середини червня потрібно скласти попередній варіант річного плану роботи школи.

Відомості, отримані в процесі аналізу навчально-виховної роботи в школі, сприятимуть якісному виконанню цієї роботи.

Червень — час проведення літньої навчально-виробничої практики. Підготовка до проведення практики, організація практики в перевідних 5—8 і особливо 10 класах, підбиття її підсумків — ось ті завдання, які стоять перед завучем протягом цього періоду. Особливо пильної уваги потребує дотримання правил техніки безпеки.

За тижневими планами роботи завуча в цей час проводять такі заходи:

— підбивають підсумки роботи вчителів над проблемною темою;

— готують інформацію про забезпеченість підручниками на новий навчальний рік;

— підбивають підсумки курсової підготовки за минулий навчальний рік;

— організовують набір учнів у перші та десяті класи;

— перевіряють особові справи учнів (запис результатів навчального року);

— організовують роботу з питань підготовки шкільного методичного кабінету, навчальних кабінетів до нового навчального року;

— розподіляють навантаження на новий навчальний рік;

— готують і проводять випускний вечір.

Оптимізація психологічного клімату в школі

Досвід і психолога-педагогічні дослідження свідчать, що здоровий психологічний клімат може й має бути результатом цілеспрямованої спільної роботи керівника і всього педколективу.

Одним зі шляхів оптимізації мікроклімату є посилення соціально-психологічних функцій керівництва, більш повне врахування значення так званого суб’єктивного фактору в керівництві, тобто психологічних і фізіологічних можливостей, різноманітних потреб учителів у процесі праці.

Науковці спрямовують керівників школи на досягнення кращих успіхів з найменшою опорою на адміністративні важелі та з найбільшою — на підтримку членів колективу.

Щоб оптимізувати мікроклімат у бажаному напрямі, треба знати ознаки, які його характеризують. Важливими критеріями для оцінювання психологічного клімату колективу є характер моральних норм, з яких колектив виходить, ставлячи певні вимоги до окремих членів; рівень згуртованості й творчого трудового співробітництва, товариської солідарності й взаємодопомоги, взаєморозуміння, доброзичливості й самокритичності, характер оціночних суджень щодо членів, які виявляють ініціативу, корисні починання, творчість, само відданість у праці, рівень задоволення потреб членів колективу в самовдосконаленні, розкритті здібностей; рівень консолідації колективу та його керівників, перетворення вимог керівників на вимогу колективу.

Першорядне значення має оптимізація стилю стосунків завуча з колективом.

У формуванні психологічного клімату вчительського колективу провідну роль відіграють такі риси керівника: товариськість і ділова спрямованість діяльності, особливе ставлення до людей, уміння спиратися на колектив, подавати вчителям кваліфіковану практичну допомогу, раціонально організовувати їхню працю.

Діловитість у роботі завуча передбачає поєднання високої компетентності (знання справи) з практикою (вмінням оптимально реалізувати знання), тверезого практицизму з реальною мрією, а також організованість і самодисципліну, конкретність і чіткість, оперативність, плановість, ритмічність праці, зосередження зусиль на найважливіших ділянках праці, її результативність, ефективне і якісне завершення кожного заходу, об’єктивну оцінку досягнутого.

Колективність роботи завуча має вияв у його прагненні залучати до справи всіх членів колективу та високій повазі до кожного під час виконання основних функцій керівництва, стимулювання трудових зусиль членів колективу. При цьому важливо не тільки знайти спільну мову з учителями, профспілковою організацією, методичними об’єднаннями вчителів та іншими групами, й разом з іншими керівниками вміло і тактовно заохочувати педагогів колективу до повного взаєморозуміння і взаємодії на шляху до високої педагогічної мети. Ідеалом може бути колектив, про який писав В.Сухомлинський: «Наш педагогічний колектив — творча співдружність однодумців, в якій кожен робить свій індивідуальний внесок у колективну творчість, кожен, духовно збагачуючись завдяки колективу, водночас духовно збагачує своїх товаришів» (див.: Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти томах. — К., 1977. — Т. 4. — С. 61).

Можна узагальнити досвід стосунків завуча з учителями у вигляді афоризмів, правил і навіть заповідей.

Пропонуємо вашій увазі «ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ», які регламентують стосунки керівника і підлеглого:

1. Керівник — це передусім психолог, що знає людей і вміє створити такі стимулюючі умови, які викликають у кожного співробітника інтерес до хорошої роботи, бажання досягти високих результатів. Пам’ятай! Постійна турбота про підвищення своїх знань з психології — важлива умова ефективного керівництва.

2. Не забувай: підлеглість досить рідко буває приємною. Тому використовуй силу влади лише задля досягнення важливої педагогічної мети і тільки в тому разі, коли всі інші засоби виявилися марними.

Особливо турбуйся, щоб твої керівні дії не були розцінені як посягання на свободу особи. Постійно підвищуй у своїх діях коефіцієнт людяності — душевні якості.

3. Керуйся принципом: «Якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї» (А.Макаренко).

Знай, що легше сприймають вимоги, висловлені у ввічливій формі, вимоги-прохання, вимоги-поради.

4. Знаходити підтримку серед людей — азбука керівництва. Вміння викликати в педагога творче ставлення до праці — вищий критерій мистецтва завуча як організатора.

5. Не забувай! Сліпе підкорення, не підкріплене особистим переконанням, не має ніякої сили.

«Найголовнішим шляхом людського виховання є переконання, а на переконання можна впливати тільки переконанням» (К.Ушинський).

6. «Дух творчого пошуку, дослідження... не терпить грубого дотику, адміністрування» (В.Сухомлинський).

7. Принцип: «Кого хочу — милую, кого хочу — караю» — це не твій принцип.

8. Ніщо так не деморалізує людей, як зайве розпорядження.

9. Безапеляційність — не твій соратник.

«Ми не кажемо педагогам — роби так чи інакше, але кажемо їм: вивчайте закони психічних явищ, якими ви хочете керувати, і робіть, керуючись цими законами й тими обставинами, в яких ви хочете їх застосувати» (К.Ушинський).

10. Навчаючи, вчися в колег, особливо цінуй ділові критичні зауваження на свою адресу. Від стилю роботи завуча значною мірою залежить його авторитет у колективі. Авторитетному завучеві немає потреби керувати силою влади, він має більшу силу — загальноприйняте й заслужене довір’я й повагу колег, впливовість на них.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
10.05.2011 № 423


Про затвердження єдиних зразків
обов’язкової ділової документації
у загальноосвітніх навчальних
закладах усіх типів і форм власності


Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 № 240  "Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів" 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі єдині зразки обов’язкової ділової документації для загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності:
Класний журнал для I-IV клаcів (додаток 1, на 27 арк.);
Класний журнал для V-XI клаcів (додаток 2, на 29 арк.);
Табель навчальних досягнень учнів II-IV клаcів (додаток 3, на 2 арк.);
Табель навчальних досягнень учнів V-XI клаcів (додаток 4, на 2 арк.);
Особова справа (додаток 5, на 8 арк.);
Алфавітна книга запису учнів (додаток 6, на 6 арк.);
Книга наказів з основної діяльності (додаток 7, на 4 арк.);
Книга наказів з кадрових питань (додаток 8, на 4 арк.);
Книга обліку і видачі свідоцтв та додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту (додаток 9, на 7 арк.);
Книга обліку і видачі атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, Срібних і Золотих медалей (додаток 10, на 10 арк.);
Книга записів наслідків внутрішнього контролю (додаток 11, на 4 арк.);
Журнал обліку пропущених і замінених уроків (додаток 12, на 6 арк.);
Журнал групи продовженого дня (додаток 13, на 27 арк.);
Книга протоколів засідання педагогічної ради (додаток 14, на 4 арк.).
Бланк протоколу державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (додаток 15, на 2 арк.).


2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 13.06.2001 № 451 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів усіх типів і форм власності».

3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з 1 вересня 2011 р. забезпечити використання загальноосвітніми навчальними закладами обов’язкової ділової документації нового зразку.

4. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити при проведенні закупівлі обов'язкової ділової документації за кошти державного і місцевих бюджетів, дотримання вимог щодо наявності в учасників конкурсних торгів свідоцтв про визнання відповідності педагогічним вимогам на продукцію що закуповується.

5. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

5.1 Анулювати раніше видані свідоцтва про визнання відповідності педагогічним вимогам засобів навчання та обладнання навчального і спеціального призначення для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів в частині обов’язкової ділової документації для загальноосвітніх навчальних закладів.

5.2 Забезпечити видачу нових свідоцтв про визнання відповідності педагогічним вимогам засобів навчання та обладнання навчального і спеціального призначення для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до зразків, затверджених пунктом 1 цього наказу, та СОУ 22.2-02477019-17:2011.

6. Наказ розмістити на офіційних веб–сайтах Міністерства (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) і в офіційних друкованих виданнях Міністерства.

7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б.М.


Міністр Д.В.Табачник